UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Соціалістична індустріалізація в Україні
Автор
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось2554
Скачало168
Опис
Дану роботу з історії можна скачати безкоштовно
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

 

 

 

 

 

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

 

з дисципліни

 

“Економічна історія”

 

 

 

на тему:

 

 

 

Соціалістична індустріалізація

 

(джерела, хід, особливості)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

План

 

 

 

1. Початки індустріалізації

 

2. Особливості проведення соціалістичної індустріалізації

 

3. Вплив індустріалізації на економіку держави

 

Використана література

 

 

 

1. Початки індустріалізації

 

 

 

Українська РСР, увійшовши до складу Радянського Союзу (30 грудня 1922

p.), остаточно втратила ті формальні ознаки незалежності, якими вона

нібито користувалася після її утворення. Відтепер всі рішення, що

стосувалися України, в тому числі розвитку її господарства, приймалися в

Москві.

 

Запровадження необмеженої системи централізації в управлінні

господарством, загальне (всесоюзне) функціонування транспортних засобів,

фінансової системи, органів обліку матеріальних ресурсів — все це

надавало економіці України колоніального характеру. Вже в другій

половині 20-х років (1924-1927 pp.) до загальносоюзного бюджету

відраховувалося 20 % українського капіталу більше, ніж за часів

Російської імперії.

 

Скасувавши неп, керівництво країни взяло курс на індустріалізацію і

колективізацію сільського господарства, що в кінцевому підсумку повинно

було привести до "побудови матеріально-технічної бази соціалізму".

Головна проблема, яку необхідно було вирішити у зв'язку із взятим курсом

на індустріалізацію,— це фінансування розвитку промисловості, особливо

важкої. Не маючи змоги одержати іноземні позики, а також через

відсутність внутрішнього капіталонагромадження (націоналізація

підприємств різко знизила ефективність виробництва, а ігнорування

законів ринку позбавило змісту саме поняття промислового прибутку)

Сталін і його оточення почали швидкими темпами розвивати важку

промисловість за рахунок перекачування в неї коштів, що нагромадилися в

сільському господарстві, легкій промисловості, торгівлі та в інших

галузях.

 

Керівники країни не розуміли чи не хотіли розуміти, що недооцінка

товарно-грошових відносин, систематичне нехтування інтересами села,

зволікання з розв'язанням соціальних проблем (забезпечення квартирами,

товарами широкого вжитку) неодмінно позначиться на розвитку самої

промисловості, що було підтверджено результатами першого п'ятирічного

плану (1928/29-1932/33 pp.). Досить докладно складений і ретельно

обговорений, цей план не був втілений у життя. З двох варіантів плану

(відправного і оптимального) за основу було взято оптимальний. Крім

того, за вказівкою Сталіна, оптимальний варіант був скоригований в бік

збільшення за окремими пунктами: з чавуну, нафти, сільськогосподарських

машин та інших показників. Фактично виплавлення чавуну в 1932 p.

становило 6,2 млн т, хоча за відправним варіантом передбачалося 7 млн т,

за оптимальним — 10 млн, а підвищене завдання — 17 млн т. Відповідні

показники були щодо виробництва тракторів: 53 тис., 170 тис., фактичне

виконання — 49 тис., автомобілів — 100 тис., 240 тис., фактичне

виконання — 24 тис. Подібне становище було й з іншими плановими

завданнями. Проте Сталін, незважаючи на провал першого п'ятирічного

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ