UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Римська держава в період республіки V - II ст. до н. е.
Автор
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось3875
Скачало209
Опис
Дану роботу з історії можна скачати безкоштовно
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РЕФЕРАТ НА ТЕМУ

 

РИМСЬКА ДЕРЖАВА В ПЕРІОД РЕСПУБЛІКИ V - II ст. до н. е.

 

ПЛАН

 

 

 

1. Політичний устрій Римської держави.

 

2. Зовнішні відносини римлян.

 

3. Пунічні війни.

 

4. Розвиток Римської держави у ІІ ст. до н. е.

 

5. Використана література.

 

1. Політичний устрій Римської держави.

 

 

 

З кінця VI ст. до н. є. і до І ст. до н. є. в історії Риму тривав період

республіки. Ус важливі проблеми вирішувалися на Народних зборах

голосуванням: приймалися нові закони та скасовувалися старі,

оголошувалися війни та укладався мир, розглядалися позови та скарги в

суд тощо. На зборах громадян обирали на магістратські посади. Державу

очолювали два консули, обрані на річний термін. Консули командували

арміями і піклувалися про добробут громадян. Інші магістрати стежили за

порядком у Римі, опікувалися фінансами, судом тощо. Як і раніше,

функціонувала рада старійшин — сенат. Він керував зборами, перед ним

звітувалися магістрати. Провідне місце в управлінні належало патриціям,

з яких складався сенат.

 

Політична історія Риму V—IV ст. до н. є. характеризується зміцненням

республіканського ладу і боротьбою плебеїв за його демократизацію.

 

З часом боротьба плебеїв привела до позитивних наслідків. Патриції були

змушені піти на поступки і погодилися з тим, аби плебеї щороку обирали

своїх представників — народних трибунів, обов'язком яких був би захист

інтересів плебеїв у боротьбі проти сваволі патриціанських магістратів.

Особа народного трибуна була недоторканною. Якщо трибун не погоджувався

з рішенням сенату, то накладав заборону — вето на це рішення, і його не

приймали.

 

До середини V ст. плебеї добилися прийняття писаних законів, що їх

викарбували на 12 мідних дошках таі| виставили на головній площі Рима —

Форумі. Ці закони увійшли в історію як Закони дванадцяти таблиць. Вони

стали основним джерелом римського права, встановлювали обов'язковість

обговорення в суді, передбачали обов'язкове виконання рішень, ухвалених

судовою владою.

 

Якщо раніше патриції чинили все на власний розсуд то тепер вони змушені

були підкорятися законам.

 

Згодом плебеї добилися права на землю, було скасова не боргове рабство.

Відтепер за несплату боргу могли відібрати майно, але обертати людину на

раба заборонялося.

 

Зрештою від плебеїв обирався один із консулів. На початку IV ст. дон.є.

плебеям стали доступними всі посади. Та найбільшою перемогою плебеїв

було те, щоі рішення їхніх зборів мали виконувати всі громадяни. '

 

Оскільки плебеї становили більшість, це і означало народовладдя, тобто

республіку.Спочатку Рим був містом-державою. Його територія складалася з

міста та землеробської околиці.

 

2. Зовнішні відносини римлян.

 

 

 

З V ст.до н. є. Рим поступово завоював численні землі, потіснивши

етрусків та інші племена. Здійсненню планів римлян деякий час

перешкоджали кельти, які тоді займали майже всю Західну Європу. Римляни

називали їх галлами, тобто півнями, оскільки кельти полюбляли яскравий

одяг та прикрашали шоломи півнячим пір'ям. Північну Італію галли

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ