UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Перехід від родоплемінної організації первісних часів до перших державних утворень
Автор
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось1762
Скачало123
Опис
Дану роботу з історії можна скачати безкоштовно
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РЕФЕРАТ НА ТЕМУ

 

«Перехід від родоплемінної організації первісних часів до перших

державних утворень»

 

План

 

 

 

1. Особливості господарської діяльності в період розкладу родового

ладу.

 

2. Зародження релігійних вірувань первісних людей.

 

3. Культурні процеси та початки мови.

 

4. Використана література.

 

Особливості господарської діяльності в період розкладу родового ладу.

 

 

 

Жителі Центрально-Східної Європи провадили змішане рільничо-скотарське

господарство й у пошуках нових пасовищ для худоби змушені були обживати

гірські райони. У структурі стада майже всюди переважала велика рогата

худоба. Роль овець, кіз та свиней у постачанні населення м'ясом

залишалась другорядною.

 

У першій половині II тис. до н. є. характерним явищем стало рільництво,

хоча в деяких регіонах степової смуги Східної Європи воно могло

з'явитися раніше. Рільництво було орним, що засвідчило значний крок

вперед, оскільки ралом з упряжкою волів людина могла обробити великі

земельні площі. У пізньому бронзовому віці піщані ґрунти пагорбів були

включені в процес виробництва, ліси розчищені, а долини річок стали

використовувати менше. Скорочується режим полювання, оскільки частина

тварин (тур, зубр, косуля, кабан, олень) інтенсивно винищувалася ще в

попередні часи. На узбережжі Балтійського моря засвідчена велика роль

рибальства, трапляються зображення човнів і навіть перших суден.

З'являється колісний транспорт — вози із суцільними та складеними

колесами.

 

У II тис. до н. є. в господарстві тогочасного населення

Центрально-Східної Європи зростає значення покладів мідних та олов'яних

руд. Поклади міді знаходились у районах Чеських Рудних гір, Карпат та на

Балканах. В останніх двох районах розробка покладів розпочалася

найраніше в Європі. Від 1700—1500 рр. до н. є. виробництво міді почалося

й у Східних Альпах. Техніка гірни-чогодобувних робіт II тис. до н. є.

дуже добре вивчена на основі австрійських матеріалів. Копальні

Мітгербер-га (поблизу Зальцбурга) були врізані в пагорб на глибину до

100м, слідуючи за шарами мідного піриту. Підраховано, що кожна з 32

копалень розроблялася протягом семи років групами по 180 робітників у

кожній.

 

Деякі общини в добу пізньої бронзи стали спеціалізуватись у виготовленні

знарядь праці. Проте кам'яні знаряддя продовжували конкурувати з

бронзовими, і лише їхня форма нагадувала металеві. Тільки наприкінці II

— на початку І тис. до н. є. у південних та центральних районах Європи

основна маса населення стала ширше використовувати металеві знаряддя

праці, про що свідчать знахідки поселень ремісників-металістів,

наприклад Велем-Сенгвід (Угорщина).

 

Великого значення в цей час набув видобуток солі. Так, у Верхній Австрії

та Південній Німеччині функціонував район солевидобутку, де сіль

виготовлялася шляхом випарювання, а потім пресувалася та висушувалася у

вигляді "соляних голів". Вона дуже часто ставала предметом обміну, так

само як мідь, бронза, золото та вироби з них, фаянсові намиста, бурштин

та бурштинові прикраси, морські черепашки.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ