UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Політична роздрібненість Київської Русі (кінець XI — середина XIII ст.)
Автор
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось2838
Скачало164
Опис
Дану роботу з історії можна скачати безкоштовно
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат на тему

 

Політична роздрібненість Київської Русі

 

(кінець XI — середина XIII ст.)

 

ПЛАН

 

 

 

1. Посилення відцентрових тенденцій.

 

2. Причини феодальної роздробленості.

 

3. Монгольська навала і встановлення золотоординського іга

 

4. Наслідки та особливості монголо-татарської експансії.

 

5. Використана література

 

1. Посилення відцентрових тенденцій.

 

 

 

У 1054 р. на 76-му році життя помер Ярослав Мудрий. З цього моменту

починається зміна форми правління в Давньоруській державі: одноосібна

монархія поступово переростає в монархію федеративну. Після смерті

батька три брати — Ізяслав, Святослав та Всеволод — уклали між собою

політичний союз, утворили тріумвірат і, спільно управляючи державою,

забезпечували єдність та безпеку руських земель. Цей унікальний союз

проіснував майже двадцять років, але бурхливий розвиток феодалізму,

зростання та економічне зміцнення місцевої земельної знаті, породжуючи

відцентрові тенденції, підривали його основи. Кожен з тріумвірів був

претендентом на першу роль у державі. Значного удару союзу ярославичів

було завдано поразкою руських військ у битві з половцями на р. Альті

1068 р. Ця трагічна подія призвела до захоплення кочівниками

Переяславщини, повстання киян проти Ізяслава та різкого загострення

суперечностей між тріумвірами.

 

Для стабілізації ситуації в державі брати зібралися у Вишгороді (1072).

І хоча їм вдалося прийняти важливий спільний документ — загальноруський

кодекс юридичних норм «Правду Ярославичів», це не відновило їхньої

колишньої єдності. Вже наступного року Святослав зайняв київський стіл,

а його старший брат Ізяслав мусив рятуватися втечею до Польщі, що

поставило останню крапку в довгій історії тріумвірату. Протягом 1073—

1093 pp. Ярославичі по черзі сідали у великокняже крісло: 1073—1076 pp.

— Святослав, 1076—1078 pp. — Ізяслав, 1078—1093 pp. — Всеволод.

 

Наприкінці XI ст. посилилися відцентрові тенденції в державі, було

втрачено політичну єдність, спалахнули численні міжусобні війни, зросла

зовнішня загроза. Всі спроби княжих з'їздів (1097,1100,1101 і 1107)

заблокувати негативні тенденції та припинити міжусобиці закінчилися

невдачею. Останнє намагання відновити колишню велич та могутність

Київської Русі припадає на князювання Володимира Мономаха (1113—1125).

Численні вдалі походи на половців, активна законодавча діяльність

(розробка знаменитого «Уставу» —своєрідного доповнення до «Руської

правди»), подолання сепаратистських тенденцій, об'єднання 3/4 території

Русі тимчасово стабілізували становище держави і повернули її в ряди

наймогутніших країн Європи. Після смерті Володимира Мономаха його сину

Мстиславу (1125—1132) лише на короткий час вдалося підтримати єдність

руських земель. У XII столітті на теренах Русі одне за одним з'являються

окремі самостійні князівства і землі: Галицьке, Волинське, Київське,

Муромське, Переяславське, Ростово-Суздальське, Черніго-во-Сіверське,

Полоцько-Мінське, Смоленське, Тмутара-канське, Турово-Пінське князівства

та Новгородська і Псковська землі. У цю добу роздрібненість набула ознак

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ