UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Політичний устрій та соціально-економічний розвиток Київської Русі
Автор
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось17500
Скачало657
Опис
Дану роботу з історії можна скачати безкоштовно
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат на тему

 

Політичний устрій та Соціально-економічний розвиток

 

Київської Русі

 

ПЛАН

 

 

 

1. Політичний устрій Київської Русі

 

2. Соціально-економічний розвиток

 

3. Використаналітература.

 

Політичний устрій Київської Русі

 

 

 

Київська Русь — ранньофеодальна держава з монархічною формою правління.

Протягом IX—XIII ст. влада пережила складну трансформацію. На етапі

становлення Давньоруської держави утворилася дружинна форма державності:

на ґрунті княжої дружини сформувався примітивний апарат управління,

судочинства та збирання данини. У цей час дружина виконує не тільки роль

війська, а й радників. Центральною фігурою цієї форми державності є

князь, який більше виявляє себе як воєначальник, а не як державний діяч.

У добу піднесення Київської Русі формується централізована монархія: вся

повнота влади дедалі більше зосереджується в руках князя, дружина

відходить від державних справ, а на рішення князя впливає лише частина

старших дружинників та вихідців зі старої племінної аристократії —

бояри.

 

У період феодальної роздрібненості відбулася ще одна зміна форми

державного устрою: одноосібна монархія поступилася місцем федеративній

монархії. Тепер долю Русі вершив не великий князь, а група

найвпливовіших князів, що шукали компромісних рішень на своїх зібраннях

(«сне-мах»). Цю форму правління історики називають «колективним

сюзеренітетом».

 

Отже, розвиток державності Київської Русі відбувався у двох напрямах:

від системи управління, що випливала з військової організації, — до

цивільних форм правління та під посилення централізму — до

децентралізації. Основними елементами механізму політичної влади в

Давньоруській державі були князь, боярська рада та віче (збори міського

населення). Великий київський князь був головним носієм державної влади,

гарантом функціонування всіх органів управління, репрезентантом країни

на міжнародній арені, символом державної стабільності. У його руках було

зосереджено всю повноту законодавчої, виконавчої, судової та військової

влади. У своїй діяльності князь спирався на військову підтримку дружини

та ідеологічну — церкви. Дружина являла собою постійне військо, що

виконувало роль апарату примусу. Вона формувалася на засадах васалітету

і складалася зі старшої (бояри, великі феодали) та молодшої («отроки»,

«діти боярські», «пасинки») дружин. За свою службу старші дружинники

одержували землі, а молодші — частину військової здобичі або плату.

 

Певною мірою на політичні рішення князя впливали поради та підтримка

боярської ради. Цей дорадчий орган походить від давньослов'янської ради

старійшин. За часів Київської Русі до боярської ради входили старші

дружинники, міська еліта та представники вищого духовенства, з якими

князь обговорював питання оголошення війни та миру, укладення угод,

видання законів, вирішував важливі адміністративні, фінансові та судові

справи. У разі відсутності князя або після його смерті рада ставала

основним органом влади, у компетенції якої були не тільки питання

внутрішньої та зовнішньої політики, а й обрання та встановлення влади

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ