UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Особливості історичного розвитку Молдови
Автор
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось3314
Скачало142
Опис
Дану роботу з історії можна скачати безкоштовно
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Особливості історичного розвитку Молдови

 

 

 

Кам'яний вік

 

 

 

Найдавніші сліди існування людини на території Молдавії відносяться до

раннього палеоліту (200—70 тис. років тому). З цього часу відомі стоянки

ашельської культури (гроти Старі Дуруїтори, Вихватинці). Стоянки

мустьєрської культури (середній палеоліт — 70—40 тис. років тому)

знайдені у сіл Бутешти, Буздужани і Трінка. У пізньому палеоліті (40—10

тис. років тому) з'явився сучасний тип людини — кроманьйонець (гроти:

Бринзени I, Чутулешти I, Рашков VII).

 

Стоянки епохи мезоліту на території Молдавії (VIII—V тисячоліття до н.

е.) знайдені у селах Фрумушика і Саратени.

 

Найдавніша неолітична (V тисячоліття до н.е.) культура на території

Молдавії — буго-дністровська — відома по групі невеликих поселень,

розташованих біля р. Сороки. В кінці V тисячоліття до н.е. в межиріччя

Дністра і Прута проникли племена культури лінійно-стрічкової кераміки.

 

На межі V—IV тисячоліть до н.е. в Дністровсько-Карпатських землях в

результаті тісних контактів носіїв культур лінійно-стрічкової кераміки і

буго-дністровської, сильного впливу нижньодунайської культури Боян

зароджується трипільська культура мідно-кам'яного століття (енеоліту),

що розвивалася близько 2 тис. років. Найбільш відомі пам'ятники: біля р.

Флорешти, сіл Карбуна, Солончені, Бринзени, Вихватинці і Жура. В період

мідно-кам'яного століття на півдні Молдавії жили також племена

гумельницької культури, близькі трипільцям. Пам'ятники: біля р.

Вулканешти і с. Лопатіца.

 

Бронзовий вік

 

 

 

У ранньому періоді бронзового віку (кінець III — перша третина II

тисячоліття до н.е.) серед племен, що населяли територію Молдавії,

переважали кочові скотарі. У середньому (друга третина II тисячоліття до

н.е.) і пізньому (третя третина II тисячоліття — початок I тисячоліття

до н.е.) періодах населення стає осілим, займаючись як землеробством,

так і скотарством.

 

В кінці періоду бронзи територія Молдавії була розділена на дві зони:

лісостепову і степову. У лісостеповій зоні жили племена культури Ноа. У

степовій зоні мешкали кіммерійці. Пам'ятники раннього і середнього

періодів бронзи представлені головним чином курганними похованнями,

розкиданими по всій країні.

 

 

 

Залізний вік

 

 

 

У першій половині I тисячоліття до н.е. в лісостепову частину

Дністровсько-Прутського межиріччя просунулися фракійські племена — носії

культури гальштата. У степовій частині продовжували жити кіммерійці.

 

У розвитку культури фракійського гальштату на території Молдавії

виділяються три етапи: ранній (X—IX ст. до н. е.; Кишинів, сіла

Лукашевка, Миндрешти), що характеризується переходом від пізньої бронзи

до раннього заліза; середній (VIII—VI ст. до н. е.; р. Шолданешти, с.

Селіште), якому властиво розповсюдження залізних знарядь, і пізній (V

ст. до н. е.) — перехідний від культури фракійського гальштату до

гетської (сіла Данчени, Пиржолтени).

 

IV—I століття до н.е. Гети

 

 

 

В період IV—III століть до н.е. на території Дністровсько-Прутського

межиріччя були розселені гети (гето-даки) — одна з груп

північно-фракійських племен.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ