UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Країни Азії в 20-30-ті роки
Автор
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось5126
Скачало244
Опис
Дану роботу з історії можна скачати безкоштовно
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

11

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат на тему

 

Країни Азії в 20-30-ті роки

 

ПЛАН

 

 

 

1. Китай

 

2. Японія

 

3. Індія

 

4. Країни Індокитаю

 

Використана література.

 

1. Китай

 

 

 

1919 р. на Паризькій мирній конференції великі держави визнали право

Японії на німецькі володіння в китайській провінції Шаньдун. Це

викликало вибух патріотичних антияпонських виступів пекінських студентів

і різних верств населення Китаю.("Рух 4 травня"). Цей рух ознаменував

новий етап революційної боротьби проти напівколоніального ладу в країні.

 

Провідну роль у боротьбі за ствердження республіканського ладу

відігравала Національна народна партія — Гоміндан, яку очолював Сунь

Ятсен. На півдні Китаю в Гуанчжоу був створений республіканський уряд на

чолі з Сунь Ятсеном. Пекінський уряд та іноземні держави його не визнали

і неодноразово намагалися повалити. Але Гуанчжоу залишався центром

революційної боротьби. Республіканський уряд, очолюваний Сунь Ятсеном до

його смерті в 1925 р., став оплотом визвольної боротьби китайського

народу. Для створення Національно-революційної армії (НРА) Сунь Ятсен

запросив на допомогу радянських військових спеціалістів.

 

Комуністична партія Китаю (КПК), створена в 1921 р., вступила в Гоміндан

(зберігши організаційну й політичну самостійність). На 1 з'їзді

Гоміндану в 1924 р. було проголошено політику єдиного фронту

національно-революційних сил. Протягом 1924—1927 рр. Гоміндан разом з

КПК вели національно-визвольну боротьбу проти продажних урядів Пекіна та

північних провінцій, де численні китайські генерали, спираючись на

підтримку іноземних держав, воювали між собою.

 

Загальнонаціональний характер революція в Китаї набула 1925 р. у зв'язку

з "рухом ЗО травня" — масовими виступами й страйками в Шанхаї, де

англійська поліція розстріляла демонстрацію. Основним завданням

національної революції були відновлення суверенітету Китаю, повалення

мілітаристської влади і політичне об'єднання країни.

 

Гомінданівський уряд в Гуанчжоу, який очолив Ван Цзінвей, оголосив себе

Національним урядом Китайської республіки і почав боротьбу за об'єднання

країни. НРА здійснила похід у провінцію Гуандун і вигнала війська

мілітаристів за її межі.

 

Після II з'їзду Гоміндану в 1926 р. гомінданівський уряд очолив генерал

Чан Кайші; він став і головнокомандувачем НРА. 1926 р. гомінданівські

війська, що налічували до 100 тис. бійців, вирушили в знаменитий

Північний похід проти мілітаристських режимів. До кінця року під

контролем Національного уряду знаходилося 7 провінцій з населенням понад

150 млн. осіб. Національний уряд переїхав в Ухань.

 

1927 р. у національно-революційному таборі відбувся розкол; Чан Кайші

розірвав союз з комуністами і розпочав проти них репресії. Він переніс

столицю в Нанкін і сформував новий Національний уряд. Поступово владу

Національного уряду Чан Кайші визнали всі політичні сили країни, крім

комуністів. КПК почала власну революційну боротьбу й організувала кілька

повстань, але всі вони були придушені урядовими військами.

 

Протистояння Гоміндану і КПК, що переросло в громадянську війну, стало

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ