UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Українські землі у складі Литви і Польщі (XIV – перша половина XVII ст.)
Автор
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось13244
Скачало561
Опис
Дану роботу з історії можна скачати безкоштовно
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РЕФЕРАТ

 

НА ТЕМУ:

 

«Українські землі у складі Литви і Польщі (Х1У – перша половина ХУП)»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала:

 

учениця 11 класу

 

Коломієць А. В.

 

План:

 

 

 

1. Українські землі у складі Великого князівства Литовського

 

2. Від Литовсько-Руської до Польсько-Литовської держави

 

3. Люблінська унія та її наслідки.

 

1. Українські землі у складі Великого князівства Литовського

 

 

 

Литовське князівство утворилося в XIII ст. У XIV ст., за князя Гедиміна

(1316-1341 рр.) та його синів Любарта і Ольгерда (1345-1377 рр.) Литва

здобула більшу частину білоруських, українських, частину російських

земель. Так утворилося Велике князівство Литовське, у складі якого

руські землі становили 9/]0 території.

 

Таке стрімке зростання Литви за рахунок східнослов'янських земель

здається парадоксальним і, безумовно, потребує пояснення. То ж

розглянемо причини цього явища.

 

 

 

Причини швидкого підпорядкування Литвою руських земель

 

 

 

Руські землі були ослаблені золотоординським ігом, що поклало початок

просуванню литовців на Русь і сприяло їх успіху. Населення руських

земель віддавало перевагу Литві перед Ордою, у протистоянні між цими

державами виступало на боці Литви. У більшості випадків місцеві князі і

боярство добровільно визнавали владу Литви. (Добровільно визнав владу

Ольгерда і київський князь Федір у 1362 р.). Історики кваліфікують

просування Литви в руські землі не як завоювання, а як "мирне приєднання

", як "тиху експансію ". Успішним діям Литви сприяло ослаблення Орди і

її розкол на ворогуючі частини внаслідок феодальних усобиць 1360-1370-х

рр.

 

Однак, Золота Орда на той час залишалася ще досить сильною, і без

досягнення політичного компромісу з нею Литва навряд чи змогла б

закріпитися на землях Південної Русі. В історичній літературі висловлено

гіпотезу про можливість угоди між Ольгердом і татарами у сер. 60-х рр.

XIV ст. про збирання данини з окупованих Литвою територій татарами. Саме

визнання цієї залежності дало можливість Литві дуже швидко

підпорядкувати собі землі Русі.

 

Політика Литви в українських землях

 

 

 

Литовські князі, щоб забезпечити управління величезними завойованими

територіями, майже не втручалися у життя українських земель. "Старого не

змінюємо, а нового не запроваджуємо " - таким був принцип їх правління.

 

 

 

Устрій українських земель

 

 

 

Литва не змінила адміністративно-територіального устрою українських

земель. На чолі удільних князівств замість Рюриковичів були поставлені

переважно представники литовської династії Гедиміновичів (сини і

племінники Ольгерда).

 

Так, сину Ольгерда Володимиру дісталося Київське князівство та

Переяславщина, другому сину Дмитру-Корибуту - Чернігівське й

Новгород-Сіверське князівство, старшому сину Дмитру-Брянське й

Трубчевське, племіннику Патрикію Наримуновичу-Старояубське. Племінники

Ольгерда Юрій, Олександр, Федір і Костянтин Коріатовичі вокняжилися на

Поділлі.

 

У невеликих князівствах влада належала місцевим українським князям.

Удільні князі перебували у васальній залежності від великого литовського

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ