UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 22

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Походження назв міст і сіл
Автор
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось37843
Скачало424
Опис
Дану роботу з історії можна скачати безкоштовно
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Споконвіку люди не були байдужі до назв своїх поселень. Про це свідчать

не лише літописи, в яких часто пояснюються причини (здебільшого

легендарні) появи назви міста, а й значно давніші писемні й усні

перекази багатьох народів.

 

Серед назв міст і сіл є багато непрозорих, незрозумілих нам сьогодні,—

просто звичних та й годі, їх, ці назви, намагалися і намагаються нині

пояснити, витлумачити для себе — так з'являються легенди й перекази, які

йдуть не від історичних подій до слова-назви, а навпаки — від сучасної

назви до історії, вигаданої звичайно. Ось приклад. Є на Черкащині

невеличке місто Золотоноша. Лежить воно на річці Золотоношці, від

найменування якої, гадають, і пішла назва міста. Але чому річка дістала

таке ім'я? Звідки на Черкащині золотоносні ріки? І тут приходять на

допомогу легенди. В одній розповідається, що на дні річки лежать

татарські човни, повні золота, яке часом виблискує в погожу сонячну

днину або — ще краще — місячної ночі. В іншій легенді розповідається, що

Золотоноша була місцем, куди зносилися податки польському магнатові

Вишневецькому, а що брав він ці податки лише золотом, то от вам і

«золото-ноща». А найвірогідніше річку так назвали за дно, вкрите

піщаними наносами, в яких окремі піщинки виблискують, мов щире золото.

Як усе просто і прозаїчно: річка дістала назву за властивостями дна,

місто — за назвою річки.

 

Часом жителі непрозору назву поступово «пристосовують» до свого

розуміння, змінюючи на близьку за звучанням до попередньої, але, на

відміну від неї, зрозумілу.

 

Причиною таких змін часом служить небажаність, неприйнятність за нових

умов старої назви. Так, на Дністрі є місто Сороки. Це вже його

«пристосована» назва, а справжня — Сараки. По-молдавськи (а це слово є і

в українській мові) сарака — бідолаха, сирота, бідняк. Звісно, краще

жити в Сороках, ніж у Сараках. Але не подумайте цієї мірки прикладати до

ріки Сорока і старої назви міста Сорока (зараз — Біломорськ) у

Карельській АРСР. Це російська переробка карельського Саарі-йокі («річка

з островами»).

 

У час появи назва кожного міста була мотивованою. Називаючи нове селище

чи місто, люди використовували вже наявні слова, які певним чином

співвідносилися з новоназваним населеним пунктом. Найчастіше міста,

селища, укріплення й села іменувалися за певною їх прикметною ознакою

або за належністю комусь. Проте, як ми побачимо далі, і ознаки, і

належність могли називатися словами, що вже вийшли з ужитку в нашій

мові, або словами чужих, навіть давно зниклих мов.

 

Тільки порівняно невелика кількість назв міст може бути точно і повністю

розкрита і пояснена. Більшість же з них і сьогодні лишається нерозкритою

або не до кінця розкритою; частина з них уже ніколи, мабуть, і не буде

розкрита.

 

Може, серед тих назв міст, що ми їх збираємось розглянути, буде і назва

вашого рідного міста чи селища. Та коли їх тут не буде, то поставтесь до

назви свого рідного міста, селища чи села з великою повагою, уважністю й

обережністю: спробуйте розкрити первісний зміст цієї назви не шляхом

поверхових і неточних власних аналогій, а звернувшись до спеціальних

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ