UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Українські землі наприкінці XVII - в першій половині XVIII ст.
Автор
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось7893
Скачало303
Опис
Дану роботу з історії можна скачати безкоштовно
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Українські землі наприкінці XVII - в першій половині XVIII ст.

 

 

 

1. Українська держава за гетьмана І. Мазепи

 

 

 

У 1687 р. унаслідок старшинської змови І. Самойлович був зміщений з

гетьманської посади і засланий до Сибіру.25 липня 1687 р. у козацькому

таборі під м. Коломаком гетьманом був обраний генеральний осавул Іван

Мазепа (1687-1708 рр). Новообраний гетьман підписав з представниками

російського уряду Коломацькі статті, в основі яких лежали Глухівські

статті 1669 р. з додатками. Коломацькі статті передбачали подальше

посилення в Гетьманщині влади царя і ще більше обмеження прав гетьмана

та гетьманського уряду. Згідно із статтями:

 

– гетьман не мав права зміщувати генеральну старшину без царського

дозволу, а старшина – переобирати гетьмана;

 

– козацькій старшині надавалися різні привілеї: свобода від будь-яких

податків і натуральних повинностей, повне володіння своїми землями,

лісами, млинами тощо;

 

– найбільш заслуженим із числа старшин обіцяно було надавати дворянські

звання;

 

– на гетьмана накладалося зобов’язання суворо заборонити українським

купцям торгівлю тютюном і горілкою в Росії (це порушувало царську

монополію), а також усяку торгівлю з Кримом;

 

– гетьману заборонялося мати зносини з іноземними державами;

 

– старшина і козаки повинні були стежити за гетьманом, і доносити цареві

про спроби зради з його боку;

 

– російські воєводи з царським військом залишалися в Києві, Чернігові,

Переяславі, Ніжині й Острі;

 

– заохочувалися шлюби між українцями і росіянами тощо.

 

Тобто, Коломацькі статті визначали гетьманський уряд як слухняне

знаряддя для здійснення в Україні царської політики.

 

Зовнішня політика І. Мазепи. На початку гетьманування І. Мазепа вважав,

що може втілити свої задуми щодо України тільки в спілці з Москвою.

Пов’язаний угодою з царем, він брав активну участь у зовнішньополітичній

діяльності Петра І. Козацькі загони надавали допомогу царській армії у

походах проти Криму.

 

На початку весни 1689 р. більше ніж 100-тисячна російська армія під

командуванням Голіцина та 40 тисяч українських козаків на чолі з Мазепою

знову вирушили в похід на Крим (другий кримський похід). Здобувши

перемогу в кількох битвах війська підійшли до Перекопу, але не змогли

його взяти, і повернули назад. Невдале завершення другого кримського

походу було зумовлено несприятливими обставинами: погана підготовка

війська; повільне просування армії; бездоріжжя; нестача корму для коней,

води й продовольства; відверте небажання союзників допомагати тощо.

 

Внутрішня політика. Ставши гетьманом, І. Мазепа проводив політику,

спрямовану на об’єднання під своєю владою Лівобережжя, Правобережжя,

Запорожжя і Слобожанщини. Основною метою було прагнення зберегти

автономію гетьманської влади, створити віддані гетьманові верстви

української аристократії, пожвавити господарське життя і відродити

національну культуру.

 

Гетьман при зміцненні своєї влади спирався на старшину, шляхту,

духовенство, активно роздаючи їм військові і селянські землі. При

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ