UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Українські землі у складі Російської Імперії в другій половині XIX ст
Автор
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось15225
Скачало357
Опис
Дану роботу з історії можна скачати безкоштовно
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ТЕМА 12. Українські землі у складі Російської Імперії в другій половині

XIX ст

 

 

 

На середину XIX ст. кріпосна система остаточно зжила себе. Вона суттєво

стримувала загальний економічний розвиток. Усі суспільні суперечності

загострила Кримська війна.

 

 

 

12.1. Соціально-економічне становище українських земель напередодні

реформи 1861 р

 

 

 

Соціально-економічне становище України в середині XIX ст.

характеризувалося стрімким розпадом кріпосницьких і формуванням нових

ринкових відносин, посиленням антикріпосницького руху селян. Поміщицькі

господарства давали 90% усього товарного хліба. Проте можливості

збільшення його виробництва чи навіть збереження на досягнутому рівні

були вичерпані: поміщики не мали коштів для придбання техніки і найму

робітників. За цих умов вони намагалися посилити експлуатацію кріпаків,

скорочували селянські наділи, збільшували панщину.

 

Гостру кризу в економічному й суспільно-політичному житті посилила

Кримська війна 1853-1856 рр. Вона негативно позначилася на відсталій

економіці Російської імперії, а на українській особливо. Південна

Україна була прифронтовою зоною, і тут влада оголосила воєнний стан.

Через цей регіон безперервно просувалися військові підрозділи,

транспорти зі зброєю, боєприпасами, іншим спорядженням. Утримання армії

лягло величезним тягарем на українців. Війна нищила як поміщицькі, так і

селянські господарства. Все це зумовило посилення антикріпосницького

руху селян. Як це бувало і в попередні роки, селянським повстанням

передувало поширення чуток про приховування місцевими поміщиками й

урядовцям намірів царя звільнити селян. Особливого розмаху набрала так

звана Київська козаччина 1855 р. – масовий селянський рух у Київській

губернії, спрямований проти кріпосницьких порядків. Саме тут царський

маніфест про формування державного ополчення для участі у Кримській

війні було витлумачено селянами-кріпаками у зовсім іншому дусі. По краю

поширилися чутки про те, що хто запишиться в козаки і піде воювати у

Крим, той стане вільним і отримає поміщицькі землі. Тоді селяни стали

масово писатися у козаки, формувати органи місцевого самоврядування,

відмовлятися відробляти панщину, дехто став готуватися до переселення в

Таврію. Цей рух („У Таврію по волю”) охопив 8 з 12 повітів Київської

губернії (понад 500 сіл) і лише після збройних сутичок у ряді сіл з

поліцією та регулярними військами згас. Антикріпосницькі заворушення

селян відбувалися і в інших регіонах. У Корсуні у квітні 1855 р.

зібралося 4 тис. селян, які чекали оголошення про волю. Коли ж вони

дістали негативну відповідь на свою вимогу, то кинулися проти війська з

вилами і сокирами. Загалом в антикріпосницьких виступах в Україні у

1856-1860 рр. брали участь понад 160 тис. селян.

 

Не витримавши тяжких поразок у Кримській війні, широкого невдоволення

діями уряду в 1855 р. помер цар Микола I. Його син і спадкоємець

Олександр II (1855-1881 рр.) поспішив провести ряд важливих перетворень,

щоб не допустити вибуху революції.

 

 

 

12.2. Скасування кріпосного права

 

 

 

Одним із найбільш гострих питань була необхідність проведення селянської

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ