UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Український національний рух напередодні Першої світової війни
Автор
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось2801
Скачало194
Опис
Дану роботу з історії можна скачати безкоштовно
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Український національний рух напередодні Першої світової війни

 

 

 

Національний рух у Галичині. Одним з найхарактерніших проявів

національного життя в Україні було пробудження соціальної активності

українського селянства. У 1902 році Східна Галичина була охоплена

сільськогосподарським страйком, в якому взяли участь близько 200 тисяч

селян. Основними вимогами страйкарів були піднесення заробітної плати

польськими поміщиками під час сільськогосподарських робіт та припинення

втручання польської адміністрації в еміграцію селян і робітників в

Америку. Страйк мав одночасно соціальний і національний характер і був

спрямований проти польського панування в краю. Він завершився повною

перемогою селян і показав зразок національної солідарності.

 

Політична мобілізація галицького селянства стала великим здобутком

українського національного руху. За два передвоєнні десятиліття на місці

пригнобленої і безправної селянської маси виросла свідома своїх

політичних інтересів українська нація. Це цілковито змінило загальний

баланс сил двох головних галицьких національностей: якщо польська еліта,

зберігаючи свою політичну монополію в краю , й далі переважала

українську, то українське селянство своєю організованістю і

національною свідомістю значно перевищувало польське.

 

Усі свої здобутки українцям доводилося виборювати у впертій боротьбі з

польською адміністрацією та польськими політичними силами краю.

Українсько-польські стосунки на початку ХХ століття набрали гостро

конфліктного характеру, характеру неоголошеної війни, найвиразнішими

проявами якої стали замах на Івана Франка 1897 року, криваві розправи

над українськими виборцями, вбивство галицького намісника графа Андрія

Потоцького українським студентом у 1908 році та вбивство польськими

студентами одного з лідерів українського студентського руху Адама Коцка

у 1910 році. Політична боротьба точилася навколо двох питань: створення

українського університету у Львові та проведення виборчої реформи, яка б

збільшила представництво українців у галицькому соймі. У лютому 1914

року завдяки активним діям митрополита Андрія Шептицького був укладений

польсько-український компроміс, згідно з яким українці повинні були

одержати третину місць у галицькому соймі і повноправне представництво у

різних соймових комісіях. Польсько-український компроміс сильно підважив

монополію поляків на владу, передусім в освітніх і культурних питаннях.

Поляки зобов’язалися не чинити перешкод заснуванню українського

університету у Львові.

 

У березні 1913 р. виникло військове товариство "Січові стрільці". До

початку першої світової війни таких товариств налічувалось близько ста.

 

"Січі" вели культурно-освітню роботу. Вони, зокрема, брали участь у

шевченківських ювілеях. З їх ініціативи були відкриті пам'ятники Т.

Шевченку у Вовчинці, Надієві, Микулинцях, Вовчківцях, Косові та в інших

містах і селах Галичини. 100-річний ювілей Кобзаря вони використали і в

політичних цілях. 28 червня 1914 р. спортивні й військові "Січі" провели

багатотисячні мітинги під гаслами визволення від іноземного гніту

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ