UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Монетні системи античності
Автор
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось4879
Скачало185
Опис
Дану роботу з історії можна скачати безкоштовно
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Монетні системи античності

 

 

 

Письмові джерела та археологічні матеріали свідчать про те, що перші

монети з'явилися у Лідії – на узбережжі Малої Азії на рубежі VIII і VII

ст. до н.е., а дещо пізніше почав карбувати монети аргоський цар Фідон

на о. Егіна (є також інші версії про початок карбування монет).

Наприкінці VII – на початку VI ст. до н.е. вже багато грецьких міст

карбували свої монети. В основу грошово-монетних одиниць були покладені

спільні майже для всіх греків вагові одиниці та їх назви: талант, міна,

статер, драхма, обол. 1 талант = 60 мінам; 1 міна = 50 статерам; 1

драхма = 6 оболам; 1 обол = 8 халкам; 1 халк = 7 лептам. Талант

(аттичний) = 26,196 кг грошового металу; міна = 436,6 г; драхма = 4,37

г; обол = 0,73 г. Талант і міна відігравали роль грошово-лічильних

одиниць, а засобами обігу (монетами) стали статер, драхма, обол і кратні

їм, не вище від 10 драхми. Відрізняють два типи грецьких монетних систем

– системи, побудовані на статері, і системи, основною грошовою одиницею

яких була драхма.

 

Монетні системи, для яких основним металом було золото або електр,

переважно базувалися на статері, а «срібні» монетні системи – на драхмі.

Монетні системи, побудовані на електрі та золоті. (Додаток А5) [17].

Найстарішою монетною системою вважається мілетська (від м. Мілет) VII –

поч. V ст. до н.е. Назва стосується електрових монет іонійського

узбережжя (в Малій Азії), яке перебувало під владою лідійських царів.

Статер за цією системою важив близько 14,25 г. На лицевому боці найбільш

ранніх монет бачимо примітивні заглиблення замість зображення, пізніше –

ім'я царя і зображення голови лева. На зворотному боці чітке зображення

відсутнє, є лише сліди від металевого стержня у формі трьох втиснутих

прямокутників. Поряд з статерами виготовлялись їх половинки, але частіше

– треті частини (тріте), шості (гекте), дванадцяті (гемігекте), а

пізніше також інші частини із знаменниками, кратними 12, аж до 1/96.

Після невдалого повстання союзних грецьких міст Малої Азії проти Персії

494 р. до н.е. і зруйнування персами Мілета ця система занепала, хоч

малоазійське електрове карбування тривало й далі. Майже паралельно з

мілетськими статерами в обігу були значно важчі статери – фокейської

системи (назва від м. Фокея), масою понад 16 г (VII – 30-ті роки IV ст.

до н.е.). На лицевому боці цих монет був зображений тюлень, грецька

назва якого відповідала назві міста. За цією системою карбувалися

електрові статери м. Кізік, т.зв. кізікіни, які відігравали важливу роль

у грошовому обігу Малої Азії і всієї Греції. Вони мали неабияке значення

як засіб великих платежів у торгівельних операціях і нагромадження

багатства. В середині V ст. до н.е. монетний двір м. Кізік став немовби

філією афінського монетного двору для карбування електрових монет. І

лише золоті монети Олександра Македонського витіснили їх з грошових

ринків. К статера, в м. Кізік карбувалися ще гекте ( частина) і дрібніші

частини статера. Кізікіни були поширені не тільки у басейні Егейського;

Мармурового морів, а й у Македонії, Фрак басейні Чорного моря, зокрема

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ