UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Державний устрій України в другій половині XVII сторіччя
Автор
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось2118
Скачало132
Опис
Дану роботу з історії можна скачати безкоштовно
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Державний устрій України в другій половині XVII сторіччя

 

 

 

Соціально-економічний розвиток багато в чому залежав від державного

устрою. На різних українських землях він був різним. Лівобережна Україна

(Гетьманщина) майже в незмінному вигляді зберігала ті атрибути

національної держави, що склалися в роки національно-визвольної війни.

Вища влада продовжувала залишатися за гетьманом. Він обирався козацькою

радою з числа осіб, яких раніше визначила старшина. Дорадчі права при

гетьмані мала Рада генеральної старшини. Вона ж складала найближче

оточення гетьмана. Генеральний обозний командував артилерією козацького

війська, суддя очолював суд, писар вів діловодство і займався зовнішніми

зв'язками, підскарбій наглядав за фінансовою і податковою системами,

бунчужний відав військовими справами, виконував окремі гетьманські

доручення й відповідав за охорону гетьманського бунчука, осавул і

хорунжий формували військові частини, забезпечували їх усім необхідним,

навчали військової справи, організовували сторожову службу тощо.

 

Військово-адміністративний устрій стабілізувався. Територія Лівобережної

України поділялася на 10 полків: Галицький (з 60-х років). Київський,

Кропивнянський, Лубенський (з 16S8 р. замість Кропивнянського),

Миргородський, Ніжинський, Переяславський, Прилуцький, Стародубський (з

1663 р.) і Чернігівський. Полковник обирався козаками або призначався

гетьманом на власний розсуд. До складу полкової старшини входили

обозний, писар, суддя, осавул і хорунжий. Полки ділилися на сотні,

кількість яких інколи досягала 20. На чолі сотні стояли сотник, писар,

осавул і хорунжий. Сотні складалися з куренів, до складу яких уходило

населення кількох невеликих сіл чи хуторів. Справами козаків у них

займався отаман, а селян — староста.

 

Аналогічний полково-сотенний адміністративний устрій склався й на

Слобідській Україні. Його перенесли на Слобожанщину переселенці з

Правобережної та Лівобережної України. Не існувало тільки гетьмана і

генеральної старшини. Вища військова влада належала бєлгородському

воєводі. Одночасно Слобожанщина підпорядковувалась Розрядному, а з 1688

р. і Посольському приказам. Територія краю поділялася на п'ять полків:

Сумський, Охтирський, Харківський, Ізюмський (з 1685 р.) і Острогозький.

 

Самобутнім устроєм відзначалося Запоріжжя, його адміністративним центром

була Запорізька Січ у гирлі р. Чортомлик. Вищим органом влади виступала

козацька рада. Вона вирішувала найголовніші питання — вибори кошового

отамана та січової старшини, ведення воєнних дій, межування земель,

рибних та інших угідь. Справи вершили кошовий отаман, а також січова

старшина — військовий суддя, писар, осавул. Неабиякий вплив мали також

старі, заслужені козаки та власники багатих зимівників. Січове козацтво

поділялося на курені, очолювані курінними отаманами. Почав

запроваджуватися поділ запорізьких земель на паланки. Формально за

умовами Переяславської угоди 1654 р. Запоріжжя разом з Гетьманщиною

об'єднувалося з Росією. Але при всьому цьому на відміну від Лівобережжя

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ