UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Визвольна війна угорського народу 1703—1711 pp.
Автор
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось2175
Скачало145
Опис
Дану роботу з історії можна скачати безкоштовно
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

11

 

 

 

1. Розкрити значення та участь закарпатців у визвольній війні угорського

народу 1703—1711 pp.

 

 

 

З погіршенням економічного становища загострювалися соціальні та

національні суперечності в суспільстві. Залежно від обставин вони

набирали різних форм і характеру. На Закарпатті такі суперечності

найгостріше проявилися під час визвольної війни угорського народу

1703—1711 pp. проти австрійського панування. В ній активну участь взяло

населення Закарпаття. У травні 1703 р. закарпатці масово підтримали

заклики семиградського князя Фе-ренца Ракоці II, який перебував у

Бережанах на нелегальному становищі, виступити «за віру, вітчизну й

свободу».

 

Центрами народного руху стали Берегівщина й Мукачівщина. У травні куруци

(повстанці) взяли м. Берегове та інші населені пункти. Повстанців

очолювали Іван Беца, Федір Бойко, Іван Пинтя та інші талановиті ватажки,

які добре знали життя й потреби народу, їхні загони протягом короткого

часу визволили більшість території Закарпаття, форсували р. Тису,

вступили в Угорщину й оволоділи кількома містами, у тому числі й

Дебреценом. До кінця 1703 р. куруци звільнили значну частину Угорщини й

перенесли воєнні дії на територію Австрії.

 

Одночасно тривали бої за ті закарпатські міста, де засіли вірні урядові

гарнізони. У серпні 1703 р. повстанці Яноша Майаша і Альберта Кіша

оволоділи Хустом. Після тяжких, кровопролитних штурмів упав у лютому

1704 р. Ужгород, а пізніше й Мукачів. Визволена територія перетворилась

на головну базу повстанців. Тут формувались нові загони, вироблялася

холодна та вогнепальна зброя, заготовлялися харчі та військові припаси.

З території Закарпаття Ференц Ракоці II вів жваве дипломатичне

листування з урядами Польщі, Франції, Росії та інших країн, намагаючись

знайти в них підтримку. Почалося створення нових органів влади які стали

частково враховувати інтереси повсталих закарпатців.

 

Визвольна боротьба щільно перепліталася з антикріпосницькою. Якщо

спочатку переважали визвольні, то пізніше антикріпосницькі настрої

народу. Головним завданням податних станів стало звільнення від

кріпацтва й надмірних податків. Відповідно загострилися відносини між

рядовими повстанцями і мирним населенням, з одного боку, та місцевим

дворянством — з іншого. Ференц Ракоці II дедалі більше спирався на

закарпатську знать і підтверджував її виняткові права на землю й селян.

Фатальною для вождя виявилася заміна обраних повстанцями командирів

дворянами. Колишні селяни й міщани відмовлялися коритись їм. Почалися

чвари, авторитет Ференца Ракоці II і воєнно-моральний дух військ

неухильно падали. Становищу не зміг зарадити навіть закон 13 червня 1707

р. про повалення влади Габсбургів й утворення Угорського королівства та

входження до його складу Закарпаття. Місцеві власті почали переслідувати

учасників визвольної війни, відбирати у них землі, худобу, змушували

виконувати різні повинності й платити додаткові податки. У відповідь

повстанці залишали військо, тікали в гори й там заводили господарство.

Становище загострилося. «Ми втратили любов народу»,— з прикрістю

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ