UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Руїна
Автор
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось2208
Скачало138
Опис
Дану роботу з історії можна скачати безкоштовно
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат на тему:

 

 

 

"Руїна"

 

 

 

 

 

Стан козацтва після смерті Богдана Хмельницького

 

 

 

Великий народний рух, піднятий Хмельницьким, дав новий лад усій східній

Україні – Гетьманщині. Козацька воєнна організація уже в перших

десятиліттях XVII віку поволі осідала на землю, в міру того як все

більше осілої й господарської селянської й міщанської людності

віддавалося під присуд козацький і приписувалося до війська. Поділ

козацького війська на полки переходив в поділ покозаченої території на

полкові округи. Вже в 1630-х роках стрічаємо ми такі полки як

чигиринський, черкаський, канівський, корсунський, білоцерківський,

переяславський і навіть лубенський – хоч Лубенщина була маєтністю

панською, а не королівською. Вже в ці часи полковники, сотники й отамани

були не тільки начальниками своїх військових відділів на війні, але і в

спокійний час мали значіння власті судової й адміністративної для всієї

козачої людності свого округа, заступаючи для неї будь-яку іншу владу.

Хмельниччина на довгий час викинула з великих просторів східної України,

з воєводств Київського, Брацлавського і Чернігівського всяке інше

начальство; зосталися тільки виборні міські уряди, зісталися

монастирські й церковні маєтки, збереглися старі порядки і управа. Ті що

не приставали до козаків, писалися в міщан, однаково чи сиділи по містах

чи по селах, і з них збиралися доходи до козацького військового скарбу.

 

Козаки не платила податків, тільки виконували військову службу. В ті

часи постійних війн військо козацьке намагалося мати козаків

якнайбільше, та й самі люди вважали, що безпечніше писатися в козаки,

щоб не попасти назад під панщину. Число полків за Хмельницького було не

однакове. В реєстрі 1649–50 р. на правім березі Дніпра бачимо 9 полків.

 

Але для наступників Хмельницького, які не мали такої популярності й

престижу, виявилося набагато важче здобути широку підтримку. Вже перше

питання, що стосувалося виборів гетьманського наступника – не вдалося

вирішити без ускладнень. Піклуючись про родину, Хмельницький влаштував

так, щоб після нього гетьманом обрали його сина Юрія.

 

 

 

Іван Виговський

 

 

 

Проте незабаром 16-річний хлопчина (як і старшина) сам переконався, що

неготовий правити в такий переламний момент. Тому в 1657 р. гетьманом

обрали одного з найближчих прибічників Хмельницького – генерального

писаря Війська Запорозького Івана Виговського, який був одним із

найрозумніших і найосвіченіших козацьких ватажків. Він походив із

православного шляхетського роду Київщини і вчився у славетній

Києво-Могилянській колегії. У 1648 році, перебуваючи на службі у

польському війську, він потрапив у полон під Жовтими Водами. Оцінивши

його освіченість та досвід, Хмельницький відпустив його на волю.

Виговський приєднався до козаків і незабаром був призначений генеральним

писарем. Новий гетьман швидко виявив свою прихильність до старшини. У

зовнішніх стосунках він схилявся до заснування незалежного українського

князівства. Проте Україна була надто слабкою для того, щоб зробити такий

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ