UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Політизація національного руху в першій половині ХІХ століття
Автор
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось3804
Скачало158
Опис
Дану роботу з історії можна скачати безкоштовно
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Політизація національного руху в першій половині ХІХ століття

 

Вступ

 

 

 

Перша половина XIX ст.. – це період визрівання глибокої

суспільно-політичної кризи в Російській імперії, складовою якої були

українські землі. Ця криза зумовила виникнення суспільних рухів, які

намагалися знайти вихід із скрутного становища.

 

Опозиційність масонських лож

 

 

 

З пожвавленням національного руху активізувалась діяльність масонських

організацій. Поряд із завданнями духовного самовдосконалення масони

прагнули вдосконалити суспільство, зробити його «корисним і приємним для

всіх». Такі людинолюбні плани масонів вступали в суперечність з

внутрішнім устроєм країни, з поділом населення на нерівноправні стани, а

отже, об'єктивно були опозиційними соціальній політиці царизму. За

зовнішньою спеціальною обрядовістю й таємничістю ховалися серйозні

наміри людей, невдоволених існуючими порядками.

 

Кількість масонських організацій збільшувалася. З 1817 р. в Одесі почала

діяти масонська ложа «Понт Евксинський» на чолі з першою особою краю

генерал-губернатором графом Олександром Ланжероном. Головний масон мав

глибоку європейську освіту, брав участь у війні Сполучених Штатів

Америки за незалежність, бачив відсталість Росії від передових країн

світу й не міг не ратувати за визволення кріпаків з соціальної неволі.

До складу ложі входило щонайменше 70 осіб — військові, чиновники,

поміщики тощо. Певного національного забарвлення масонським зібранням

надавали відомі діячі національного відродження Іван Котляревський, який

у той час служив у війську в Одесі, та ректор Рішельєвського ліцею Іван

Орлай (1826— 1829). В іншій одеській масонській ложі «Три царства

природи» національні сили представляли онуки останнього гетьмана України

Кирило й Петро Розумовські. Вони перебували у місті під наглядом поліції

і, зрозуміло, виявляли невдоволення своїм становищем. На засіданнях обох

лож поряд з іншими обговорювалися й політичні питання. Про це властям

донесли вивідачі, що стало одразу відомо й масонам. Побоюючися поріч

лідунань, ложі саморозпустилися.

 

Чіткіше національне забарвлення мала діяльність київської масонської

ложі «З'єднаних слов'ян» (1818— 1822). У ній основну роль відігравала

польська інтелігенція, що проявилось і в масонському символі. По хресту

йшов напис Польською мовою: «Єдність слов'янська». Ідея слов'янської

єдності при досягненні стратегічної мети була близькою прогресивній

інтелігенції інших національностей, тому до організації вступило також

багато українців і росіян. Всього ложа налічувала 80 членів. Основною

темою масонських Зібрань була ідея національного визволення слов'янських

народів, які страждали під владою Російської і Австрійської Імперій.

 

Зате полтавська масонська ложа «Любов до істини» (1818—1819) основний

наголос робила на національні проблеми України, якими пройнялися

керівник організації небіж відомого російського просвітителя Миколи

Новикова Михайло Новиков та ще понад 20 осіб. Серед них активною

Позицією виділялися такі відомі діячі національного руху, як Іван

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ