UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Право Київської Русі
Автор
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось6852
Скачало213
Опис
Дану роботу з історії можна скачати безкоштовно
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

 

 

 

 

 

 

 

Формування права Київської Русі

 

 

 

Головний етап історичного розвитку української державності пов’язаний із

формуванням у Середньому Подніпров’ї Київського князівства, яке згодом

стало політичною основою величезної імперії – Руської держави –

Київської Русі. Це був строкатий конгломерат племен і народів.

Родоплемінні державні утворення, які входили до складу Русі, згодом

перетворились на адміністративно-територіальні організації – землі.

Землі були своєрідними протодержавами східних слов’ян. На чолі кожної із

земель стояла власна місцева династія правителів. Час утворення таких

племінних княжінь на півдні Східної Європи припадає на VII-VIII ст.

Військова демократія поступово перетворюється у військово-ієрархічне

правління-княжіння. Вождь великого союзу племен стає правителем-князем.

Після розпаду Антської конфедерації (протодержавне утворення східних

слов’ян) виникло кілька менших військово-політичних об’єднань на

територіальній основі: “союз семи племен” на Нижньому Дунаї, держава

Валінана на території Волині та Прикарпаття в землях дулібів, волинян і

бужан. Подібні об’єднання називались “землями” і були своєрідним

аналогом варварських королівств Західної Європи. Започатковане в цей

період племінне княжіння (земля) Кия, у VIII ст. стало основою федерації

племінних земель – союзу союзів племен під назвою Русь. Кожна із

племінних земель по суті була незалежним княжінням, яке сплачувало Києву

данину та виставляло на вимогу великого князя певні військові

контингенти. Очолювала це об’єднання місцева правляча династія Києвичів.

На початок IX ст. припадає завершення тривалого періоду формування

Київської держави, центром якої була Руська земля, що об’єднувала

регіони Київського, Переяславського і Чернігівського князівств. Арабські

джерела фіксують наявність у східних слов’ян крім Куявії (Руської землі

з центром у Києві), також Славії (Новгородська земля) та Артанії

(ототожнюється дослідниками з Рязанню, Черніговом, Білозером,

Тмутараканською Руссю).

 

Під час правління останнього Києвича – Аскольда, молода феодальна

подніпровська держава здобула міжнародне визнання й утвердила свій

статус першим договором із Візантією.

 

Аскольд проводив політику об’єднання земель навколо Києва, воюючи з

союзами древлян та уличів. У 860 р. Аскольд здійснив успішний похід на

Константинополь, результатом якого було дипломатичне визнання Русі

Візантією. Вдалими були також походи 863, 866, 874 рр., одним із

наслідків яких було прийняття християнства самим князем та його

найближчим оточенням. Але часті воєнні походи, прийняття християнства

правлячою верхівкою викликали опір з боку племінної аристократії та

волхвів. Внутрішня опозиція знайшла велику підтримку серед тієї частини

суспільства, що зайняла ворожу до християнства позицію, усвідомлюючи

небезпеку, яку воно несе в собі для звичних язичеських богів, давніх

релігійних звичаїв і традицій. Це призвело до політичної кризи, що

завершилась на початку 80-х рр. династичним переворотом, наслідком якого

стало об’єднання північного і південного політично-територіальних

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ