UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Основні етапи історії Київської Русі та Галицько-Волинського князівства
Автор
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось11856
Скачало293
Опис
Дану роботу з історії можна скачати безкоштовно
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

13

 

 

 

Зміст

 

 

 

1.Соціально-економічні і політичні передумови утворення Давньоруської

держави

 

2. Основні етапи історії Київської Русі

 

3. Державний лад Київської Русі

 

4. Галицько-Волинське князівство та його історичне значення

 

5. Понятійний апарат

 

Література

 

 

 

1. Соціально-економічні і політичні передумови утворення Давньоруської

держави

 

 

 

Понад одинадцять століть тому східні слов'яни створили свою першу

державу. Літописи та інші пам'ятки давньоруської літератури називають її

Руссю, або Руською землею, історики – Київською, або Давньою Руссю. Вона

належала до найбільших культурних, розвинених економічно і політично,

сильніших держав середньовіччя. На величезній території від Чорного до

Білого морів, від Карпатських гір до Волги жили витривалі, хоробрі й

мужні русичі.

 

Вивчаючи цю тему в цілому й зокрема першу проблему, необхідно виходити з

того, що поява Давньоруської держави у IX ст. на теренах Східної Європи

– результат взаємодії різноманітних факторів і чинників у всіх сферах не

тільки тогочасного суспільного життя, а й сивої давнини.

 

Соціально-економічна сфера. Система господарства східних слов'ян

базувалась головним чином на землеробстві, допоміжну роль відігравали

розвинуте скотарство та сільські промисли. У VII–IX ст. значно

удосконалилася техніка землеробства – з'явилися і поширювалися залізні

знаряддя праці: серпи, наральники, мотики, ручні жорна. Збільшився

асортимент вирощуваних злаків – пшениця, жито, ячмінь, овес.

 

Варто підкреслити, що удосконалення землеробських знарядь, підвищення

продуктивності праці, зростання виробництва додаткового продукту сприяли

кардинальним змінам у соціальній сфері:

 

– спільні ділянки землі і плоди праці почали переходити у власність

окремих сімей;

 

– розпадалися родові патріархальні зв'язки і відбувався процес переходу

до сусідської територіальної общини;

 

– відбулися соціальне розшарування, розклад родоплемінного ладу,

формування феодальної системи;

 

– землевласники перетворилися на феодалів, а вільні общинники

трансформувалися на феодально залежне населення, що створило передумови

для активного державотворчого процесу.

 

У IV– VII ст. у східних слов'ян швидкими темпами розвивалися ремесла –

залізообробне, ювелірне, гончарне та ін. Прогресивні зміни у розвитку

ремесла зумовили поглиблення суспільного поділу праці, обміну між

общинами, так і в середині общин, що сприяло активізації торгівлі та

виникненню і зростанню постійних поселень – «градів», де відбувався

міжобщинний обмін.

 

Розширилася також зовнішня торгівля, що, з одного боку, збагачувало

родоплемінну знать, посилювало диференціацію суспільства; з іншого боку,

надзвичайно гостро поставило питання про захист важливих торговельних

шляхів. До того ж торгівля сприяла державотворчому процесу.

 

Політична сфера. Розглядаючи це питання, необхідно зазначити, що в

VIІІ–IХ ст. набрав силу процес об’єднання окремих слов’янських племен та

їх союзів. Саме на цьому ґрунті і виникали перші державні утворення –

племінні князівства та їх федерації: Куявія (земля полян з Києвом),

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ