UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Інкорпорація України в державну структуру Російської і Австрійської Імперій
Автор
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось4924
Скачало187
Опис
Дану роботу з історії можна скачати безкоштовно
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

 

 

 

 

 

 

 

14

 

 

 

ЗМІСТ

 

 

 

1. Обмеження царизмом автономії України. Перша Малоросійська колегія

 

2. Остаточна ліквідація царизмом української автономії

 

3. Заселення Південної України

 

4. Три поділи Польщі та доля українських земель

 

 

 

1. Обмеження царизмом автономії України. Перша Малоросійська

 

колегія

 

 

 

Вивчаючи це питання, доречно зробити акцент на тому, що наприкінці XVII

– на початку XVIII ст. на Лівобережній Україні і Слобожанщині зберігався

козацько-старшинський адміністративно-політичний устрій. Після поділу

цієї території на губернії у 1708 р., Лівобережжя й більша частина

Слобожанщини ввійшли до складу Київської губернії, де були

підпорядковані київському губернаторові. Там, як і раніше, існував

автономний гетьманський устрій. Але царський уряд постійно здійснював

пильний нагляд і контроль за діяльністю гетьмансько-старшинської

адміністрації, обмежував автономію і посилював гноблення українського

народу.

 

Іван Скоропадський (1708 – 1722 рр.) після обрання його гетьманом

Лівобережжя звернувся до Петра І з проханням підтвердити традиційні

права і вільності Гетьманщини. Цар відмовився, посилаючись на воєнні

обставини. Після Полтавської битви Скоропадський знову звернувся до

Петра з такими проханнями:

 

1) щоб українські козаки в містах залишалися під командою своєї

старшини, а не московських офіцерів (було відмовлено);

 

2) щоб повернути Україні гармати, що їх взято в Батурині (було

відмовлено);

 

3) щоб московські воєводи не втручалися у внутрішнє управління України

(обіцяно наказати воєводам);

 

4) щоб не обтяжувати населення постоями московських військ (було

відмовлено).

 

Петро І замість затвердження «Статей» видав «Решительный» указ 1709 р. –

це вже була не двостороння угода між рівними сторонами, а однобічний

акт, царський наказ. Почався форсований наступ на українську автономію.

 

Подальшим значним обмеженням гетьманської влади було призначення до

гетьмана царського резидента, спочатку одного – стольника Ізмайлова,

потім двох – стольника Протасьєва і думного дяка Вініуса. Вони мали

наглядати і контролювати всю діяльність гетьмана і старшини. Гетьманську

столицю було перенесено на самий кордон з Московською державою до

Глухова. За сенаторським указом 1720 р. в Україні заборонялося друкувати

ніяких книг, окрім «церковних давніх видань».

 

Важливо підкреслити, що Петро І вживав всіх заходів, щоб ослабити

Україну. Десятки тисяч людей – козаків та селян – відряджалося на

спорудження фортець, копання каналів, будування нової російської

столиці. Внаслідок цієї політики Україна за 20 років після гетьманування

Мазепи дуже збідніла, що стали помічати й московські воєводи. Крім того,

росіяни вперше отримали в Україні великі землеволодіння.

 

29 квітня 1722 р. Петро І видав указ І. Скоропадському про створення

Малоросійської колегії. В указі говорилося, що оскільки в судах,

збиранні податків і взагалі в управлінні Гетьманщини багато непорядків,

цар наказав заснувати колегію із шести офіцерів російських полків на

чолі з президентом – бригадиром Степаном Вільяміновим. Колегія ставала

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ