UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Соціально-економічний розвиток українських земель у XIX ст.
Автор
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось3975
Скачало190
Опис
Дану роботу з історії можна скачати безкоштовно
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

 

 

 

 

 

 

 

15

 

 

 

ЗМІСТ

 

 

 

1. Соціально-економічний розвиток українських земель у складі

Австрійської та Російської імперії

 

2. Суспільні течії та рухи в Україні

 

 

 

1. Соціально-економічний розвиток українських земель у складі

 

Австрійської та Російської імперії

 

 

 

Російський царизм всіляко зміцнював в Україні самодержавний лад,

спираючись на російських поміщиків, які отримали тут великі земельні

наділи. Він охороняв також станові привілеї українських та польських

поміщиків.

 

Основними соціальними групами населення в дореформений період були

поміщики і державні селяни. Чималу частину становили козаки і селяни,

перетворені у військових поселенців. Система ведення сільського

господарства в цілому була відсталою, екстенсивною. Лише частина

поміщиків, особливо на Півдні, застосовували машини і новітній інвентар.

 

Одним із важливіших показників розкладу феодально-кріпосницької системи

і формування капіталістичних відносин ХІХ ст. був подальший розвиток

промисловості. У 1825 р. в Україні налічувалося 659 промислових

підприємств, а в 1860 р. – близько 2330. Вугледобування в Донбасі у 1860

р. становило 6 млн. пудів. Активно розвивалася внутрішня та зовнішня

торгівля. За кордон вивозили вугілля, ліс, пшеницю, худобу, щетину,

віск, мед і таке інше.

 

Разом з тим, важливо зазначити, що в процесі розкладу

феодально-кріпосницької системи загострювалися соціальні суперечності,

посилювалася антикріпосницька боротьба.

 

Щоб уникнути революції, царський уряд провів «визволення селян» зверху.

19 лютого 1861 р. цар Олександр ІІ підписав маніфест про реформу.

Одночасно з маніфестом було затверджено ряд положень і додаткових

правил. Законодавчі акти 19 лютого 1861 р. проголошували скасування

кріпосного права, надаючи селянам і дворовим людям права вільних

сільських обивателів.

 

Тепер поміщики за встановлені повинності – роботою або грішми – мусили

надавати в постійне користування селян «садибну осілість» і певний наділ

польової землі та інших угідь. Селяни залишалися тимчасово зобов’язаними

на невизначений час. Тільки 1 січня 1883 р. селяни в обов’язковому

порядку мали викуповувати польові наділи.

 

Оскільки в переважній більшості повітів України земля була високої

якості тут встановлювалися менші, ніж в інших районах Росії норми

селянського наділу (від 3 до 6,5 десятин на ревізьку душу в південних і

від 3 до 4,5 десятин в лівобережних губерніях). Поміщикам надавалися

широкі можливості зменшувати площі селянських земель, виділяти їм

неповні наділи. Близько 100 тис. осіб одержали наділи до 1 десятини на

ревізьку душу. Наділи менше 5 десятин, тобто менше прожиткового

мінімуму, одержали 94 % ревізьких душ. Крім того, поміщики залишили собі

найкращі землі, а селянам виділяли найгірші, позбавили їх випасів,

водопоїв, лісів та інших угідь.

 

Треба відмітити, що інтересам поміщиків відповідала також викупна

операція, яку проводив царський уряд. У цілому селяни повинні були

внести викупних платежів приблизно в чотири рази більше від тогочасної

ринкової вартості землі. Для державних селян, які становили 50 % всього

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ