UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва" Становлення школи ""Анналів"" (1929-1947 рр.)"
Автор
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось9973
Скачало297
Опис
Дану роботу з історії можна скачати безкоштовно
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

 

 

 

 

 

 

 

?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Становлення Школи Анналів

 

 

 

Розділ І. Радянська та пострадянська історіографія школи „Анналів”

 

 

 

Феномен школи „Анналів” викликав цікавість у дослідників історії

історичної науки практично відразу після своєї появи. Мабуть, про жоден

історіографічний напрямок ХХ ст. не написано так багато, як про цю

школу. „Аннали” викликають і захоплення, і неприязнь, змушуючи думати і

дискутувати. Такі протиріччя не вщухають у світовій історіографії і до

нашого часу.

 

Попри свою безперечну орієнтацію на марксизм-ленінізм, осторонь впливів

„Анналів” не змогла залишитися навіть радянська історична наука. Школа

„Анналів” – це один з дуже небагатьох зарубіжних історичних напрямків,

про який в СРСР щось було достоту відомо. Стійкий інтерес до школи

„Анналів” та французької історіографії в цілому сформувався завдяки

існуванню сильної радянської школи вивчення французької історії, зокрема

Французької революції, тяглість якої поширювалася ще з дореволюційних

часів завдяки творчості відомого російського історика Миколи Івановича

Карєєва. Він досить ґрунтовно вивчав як в цілому епоху Французької

революції, так і її історіографію, переважно французьку та російську. В

1924–25 рр. вийшло в світ фундаментальне дослідження М.І.Карєєва про

істориків Французької революції (3 томи), в якому містився аналіз

значної кількості праць з даної проблеми. Другий том праці присвячений

французькій історіографії другої половини ХІХ–початку ХХ ст. В ньому

дана характеристика наукової діяльності А. Олара і Ж Жореса.

 

В 20-30 рр. традиції вивчення французької історіографії в СРСР продовжив

Н.М.Лукін. Велике значення мав цикл його статей, присвячений А. Олару,

Ж. Жоресу, А. Матьєзу, Ж Лефевру.

 

Перша згадка про власне „Аннали” в СРСР відноситься до 30-х рр. ХХ ст.

Вона належить перу В.М. Даліна, який ще в 1936 р. в журналі

„Історик-марксист” опублікував невелику замітку, де зазначив, окрім

всього іншого, і про існування школи „Анналів” Далин В.М. История

техники. // Историк – марксист. - 1936. - № 2 .

 

Однак в цілому довоєнна радянська історіографія школою „Анналів” не

цікавилася, як й іншими зарубіжними напрямками, які всі переважно

кваліфікувалися як буржуазні, на противагу марксизму, що саме в своїй

ленінсько-сталінській формі утверджував позиції в науці СРСР.

 

Початок нового етапу дослідження школи „Анналів” в радянській

історіографії припадає на другу половину 50-х рр., коли в суспільному та

науковому житті настає період так званої хрущовської „відлиги”. Певне

потепління спостерігається і в історичній науці. Історики відкривають

для себе нові теми досліджень та нові методологічні принципи роботи.

 

В 1955 р. на Міжнародному конгресі історичних наук в Римі відбувся

перший контакт радянських істориків зі своїми західними колегами. Це

сприяло тому, що на початку 60-х рр. значно посилюється інтерес до

теорії та методології історичної науки. За ініціативи М.Я. Гефтера, А.Я.

Гуревича, Б.Ф. Поршнєва та інших істориків в 1964 р. при Інституті

історії АН СРСР виник сектор методології історії. Перша після довгих

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ