UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Регіональні особливості політики коренізації в Україні (на матеріалах Волині, Київщини і Поділля)
Автор
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось3687
Скачало141
Опис
Дану роботу з історії можна скачати безкоштовно
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

 

 

 

 

 

 

 

5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РЕГІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОЛІТИКИ КОРЕНІЗАЦІЇ В УКРАЇНІ

 

(НА МАТЕРІАЛАХ ВОЛИНІ, КИЇВЩИНИ І ПОДІЛЛЯ)

 

Національна політика коренізації, що була введена радянським урядом у

1923 р. як загальносоюзна політика, в УСРР, поза всякими сумнівами,

набула специфічних регіональних особливостей. Сталося це передусім під

впливом двох факторів. Перший з них полягав у помітній етнічній

строкатості України. Другий був частково похідним від першого і являв

собою спробу керівництва республіки (принаймні, його частини) все-таки

враховувати цю строкатість і відповідно формувати дещо відмінну

парадигму етнополітики в кожному з регіонів. Нас цікавлять у цьому

відношенні два аспекти:

 

1) наскільки теоретично об’єктивною була ця політика в регіонах України;

 

2) наскільки об’єктивною вона була у світлі офіційної (і неофіційної)

статистики практичних звершень, суспільної реакції етнонаціональних

спільнот. Наразі пропонуємо особливості коренізації на матеріалах

Київщини і східних (радянських) частин Волині і Поділля - тих обширів

України, які завжди представляли специфічний етнонаціональний простір

для державної етнополітики в різні періоди української історії.

 

Аналіз останніх публікацій з нашої проблематики переконливо засвідчує її

актуальність. Серед багатьох дослідників, які присвятили проблемі свої

наукові пошуки, розвідки яких є дотичними до неї, варто відмітити

передусім загальнотеоретичну монографію “Українізація" 1920-30-х років:

передумови, здобутки, уроки", видану колективом авторів (до його складу

ввійшли В. Даниленко, Я. Верменич, П. Бондарчук, Л. Гриневич, О.

Ковальчук, В. Масненко, В. Чумак) за редакцією В. Смолія 1; а також

праці В. Нестеренка2, Л. Місінкевича3, А. Сурового4, І. Боголюбової5, О.

Геройської 6, Г. Журбельної 7, Ф. Винокурової8, П. Натикача9. Доводиться

констатувати, на жаль, дефіцит розвідок, присвячених коренізації

Київщини. Ймовірно, це пов’язано з тим, що власне місто Київ і Київщина

фігурують в історіографії як предмет загальних досліджень національної

політики радянської влади в Україні, тому й архівні (центральні й

обласні), і краєзнавчі київські матеріали використовуються виключно як

матеріали республіканського значення.

 

Попереднє дослідження регіональних особливостей “української”

коренізації дає нам підстави концептуально виділяти в її контексті

чотири етнополітичних регіони УСРР: Волинсько-Києво-Подільський (колишні

Волинська, Київська і Подільська губернії), Північно-Полтавський

(колишні Чернігівська і Полтавська губернії, а також Сумський округ

Харківської губернії), Донецько-Криворізький (колишні Катеринославська,

Донецька губернії і Харківська без Сумського округу) і Південно-Західний

(територія колишньої Одеської губернії). Не слід забувати також, що

частина південних земель радянського Поділля і північно-західних обширів

Одеської губернії (Первомайського округу) увійшла в жовтні 1924 року до

територій Молдавської автономії, тобто не входила до складу УСРР. За

найзручніші просторово-географічні межі у дослідженні регіональних

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ