UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва" Соціальне забезпечення сімей червоноармійців, ""жертв контрреволюції"" та біженців в Україні (1919-1922 рр.): історичний аспект"
Автор
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось2059
Скачало113
Опис
Дану роботу з історії можна скачати безкоштовно
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СОЦІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СІМЕЙ ЧЕРВОНОАРМІЙЦІВ, “ЖЕРТВ КОНТРРЕВОЛЮЦІЇ” ТА

БІЖЕНЦІВ В УКРАЇНІ (1919-1922РР.): ІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТ

 

 

 

Система соціального забезпечення є історично зумовленою організаційною

формою обслуговування непрацездатної та знедоленої частини суспільства,

яка в усі часи сприяла зміцненню громадського миру, спокою і суспільного

порозуміння. Функціонування соціального інституту допомоги є критерієм

гуманності тієї чи іншої суспільно-політичної системи, її

дієспроможності, а з другого боку, набуває ознак універсальної категорії

для визначення історичних форм та якості повсякденного життя великих

груп людей.

 

У історичній літературі інститут соціального забезпечення залишається

недостатньо висвітленою проблемою. В радянській історіографії

пріоритетною була тема становлення та зміцнення радянської влади, яка

подавалась яскраво наголошуючи на перевагах соціалістичного ладу.

Справжнє повсякденне життя соціальних груп, особливо упродовж 30-х рр.,

залишалось поза увагою істориків, а деякі проблеми (жалюгідне

матеріальне становище народу, відсутність належних умов життя, мізерні

матеріально-фінансові видатки знедоленим тощо) належали до розряду

заборонених.

 

Тому тільки в 90-х рр. з’явились перші статті, які висвітлюють деякі

аспекти історії соціального забезпечення в Україні, зокрема

Б.Андрусишина, О.А.Мельничука та інших1. Метою даної публікації є

висвітлення процесу соціального забезпечення сімей червоноармійців,

„жертв контрреволюції” та біженців, що є складовою частиною дослідження

загальної проблеми виникнення та функціонування системи соціального

забезпечення в Україні в 20-30-х рр.

 

Перша світова війна завершилася, але тривала громадянська та

національно-визвольна боротьба УНР в Україні, відтак до тисяч поранених

солдат “імперіалістичної” долучилися жертви нових соціально-гуманітарних

катастроф. Упродовж першої половини 1919 р. органи радянської влади в

Україні запроваджували декретування соціальної допомоги “солдат Червоної

армії”: продовольчими пайками, одноразовими грошовими видачами. Так, 15

лютого 1919 р. червоноармійцям тилових частин видавали одноразово 150

крб., для діючих – 250 крб., а їхнім родинам “пайкову допомогу” з

розрахунку 60 крб. на одного члена сім’ї2. Забезпечення червоноармійців

відбувалося в армії згідно норм військового часу, а органи собезу мали

справу з категоріями інвалідів війни та їхніми родинами. Функція

соціального захисту стосувалася не демобілізованих і абсолютно

працездатних солдат, а виключно інвалідів різних груп. 28 лютого 1919 р.

РНК УСРР ухвалила декрет “Про видачу пайка солдатам і червоноармійцям”,

30 квітня – “Про забезпечення солдат робітничо-селянської Червоної Армії

харчуванням”, 28 червня – “Про забезпечення сімей солдат старої армії та

флоту, що не повернулися з полону”3. Солдатські добові і видача пайка

всім категоріям військовослужбовців свідчили про належну турботу про них

та саму армію, її боєздатність і про забезпечення лояльного ставлення до

неї населення.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ