UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Трансформація світогляду населення Давньої Русі після хрещення
Автор
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось17042
Скачало395
Опис
Дану роботу з історії можна скачати безкоштовно
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

иконувати умови русько – візантійського договору в церкві

св’ятого Іллі на Подолі, а не біля язичницьких кумирів на Горі.

 

Теза про знайомство східних слов’ян з християнським віровченням, а то і

про широке розповсюдження його на землях останніх задовго до офіційного

хрещення Русі у 988 неодноразово висловлювались фахівцями з історії

церкви, так і Київської Русі в цілому. Проте, через надзвичайну

обмеженість фонду письмових джерел з цієї проблеми та їх

фрагментарність, переважній більшості дослідників, як правило, не

вдавалось вийти за межі ймовірних заключень та припущень.

 

Водночас у більшості випадків практично не використаним залишається

величезний інформаційний потенціал археологічних джерел, зокрема

поховальних пам’яток доби Київської Русі.

 

Загалом на територіях, що входили до складу Давньоруської держави, на

сьогодні розкопано десятки тисяч курганів та поховань на грунтових

могильниках. З них найбільший інтерес для вирішення зазначеної проблеми

становлять повністю досліджені некрополі, що мають, до того ж, точно

датовані комплекси. Однією з таких пам’яток є Шестовицький могильник.

 

Комплекс археологічних пам'яток біля с. Шестовиця Чернігівського району

Чернігівської області включає два городища з посадами ( в південній

частині села, в ур. Городище, та на південь від села, в ур. Коровель) й

розташованими навколо численними курганними групами, більшість з яких не

збереглися, а також низку селищ. З них у спеціальній літературі найбільш

відоме городище в ур. Коровель з приналежними до нього курганними

групами в ур. Діброва, Колодливо, Узвіз і Коровель, що нині майже

повністю досліджені.

 

Шестовицькі кургани привернули увагу дослідників ще наприкінці XIX ст.

Вже 1874 року М. Константинович згадує про них у доповіді на ІІІ

Археологічному з'їзді в Києві. Ним же на могильнику були проведені і

перші пробні розкопки. Тоді ж до Археологічного музею Київського

університету Св. Володимира надійшов меч з аматорських розкопок

шестовицьких курганів, що походив з урнового поховання за обрядом

кремації на стороні . Дещо пізніше кургани в ур. Коровель згадують П.

Уварова та Д. Самоквасов, а деякі знахідки з них демонструвалися на

виставці, присвяченій ХІV Археологічному з`їзду в Чернігові у 1908 р.,

що привернуло до пам'ятки додаткову увагу науковців.

 

Ледь не відразу після закінчення громадянської війни, у 1925-1927 рр.

дослідження в Шестовиці за дорученням Чернігівського державного

історичного музею були продовжені П. Смолічевим, який зняв і перший план

комплексу. Головним об'єктом його інтересу були кургани, з яких він у

різних групах за 3 сезони розкопав 42 насипи. 1946 р. вивчення

Шестовицького комплексу було продовжене експедицією Інституту історії

матеріальної культури АН СРСР під проводом Я. Станкевич , яка дослідила

ще 7 курганів; 1947 р. І. Ляпушкин зафіксував 1 зруйноване поховання в

районі ур. Узвіз. Та найбільш масштабні дослідження в Шестовиці провів у

1948, 1956 – 1958 рр. Д. Бліфельд, який розкопав тут понад 130 насипів.

1970 р. ще 2 насипи в ур. Діброва розкрила М. Попудренко; 1980 р. О.

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] 10 [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ