UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Трансформація світогляду населення Давньої Русі після хрещення
Автор
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось16984
Скачало393
Опис
Дану роботу з історії можна скачати безкоштовно
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

рення християнства

на Русі. Багато, але далеко не все, що вона могла зробити як правителька

країни. На останній вирішальний крок — проголошення християнства

офіційною державною релігією — вона так і не відважилася. Чим це можна

пояснити?

 

В літературі неодноразово висловлювалася думка про якусь "неготов-ність"

Русі часів Ольги до християнізації. Думаю, що вона неточна ні за формою,

ні за суттю. Мова повинна йти не про готовність Русі до сприйняття нової

релігії, а про те, чи відповідала вона рівню соціально-економічного і

суспільно-політичного розвитку давньоруського суспільства. Що стосується

середини X ст., то відповідь може бути однозначною. Справді відповідала.

Київські князі не поспішали з офіційним запровадженням християнства не

тому, що чекали, коли Русь буде "готова" до цього, а тому, що не могли

передбачити наслідків такого кроку. До того ж, не все залежало тільки

від них.

 

У літературі зустрічається думка, що хрещення Ольги, по суті, означало і

хрещення Русі, адже не могло бути такого становища, коли глава держави

був би християнином, а його країна лишалась язичницькою. У цих

міркуваннях є певний сенс, але не стосовно конкретного випадку. Річ у

тім, що Ольга юридично не була великою княгинею. Отже, прийняття Ольгою

християнства, навіть якщо вона й усвідомлювала його міжнародне значення,

не виходило за рамки приватної події.

 

Християнізації Русі, яка так успішно здійснювалась за Ігоря і Ольги,

було завдано великої шкоди в роки практичного урядування їх сина

Святослава. Незважаючи на неодноразові спроби навернути його до нової

віри, він лишався язичником, причому язичником переконаним. При ньому на

Русі взяла гору тенденція нетерпимості до християнської ідеології, було

зруйновано храми, розгромлено православні общини. Об'єктивно ці дії

Святослава не можна оцінити позитивно, але і пред'являти йому занадто

суворий рахунок з позицій сьогодення теж не слід. Святослав боровся з

Візантією, а водночас і з усім тим, що від неї виходило. У поширенні

християнства він вбачав прагнення світової імперії підкорити собі Русь,

нав'язати їй васальну залежність.

 

Зі смертю Святослава і вступом на престол його сина Ярополка язичницькі

безчинства, санкціоновані раніше верховною владою, змінилися

віротерпимістю, що теж виходило від влади. У нас немає достатніх доказів

вважати Ярополка християнином, але в його співчутливому ставленні до

цієї релігії не можна сумніватися. У цьому безперечно заслуга виховання

бабусі. Певну роль у формуванні світогляду Ярополка відігравала,

очевидно, і його дружина. "Повість минулих літ", вказуючи на її грецьке

походження, відзначала, що до полонення її Святославом, вона була

черницею.

 

В.М.Татищев вважав, що причиною гибелі Ярополка були симпатії до

християнства [38, 118]. Обставини його смерті, сприйнятої майже з

християнською покорою, дають підстави для такого припущення.

 

У 1044 p., як повідомляє "Повість минулих літ", останки князя Ярополка

було перезахоронено в Десятинній церкві. Попередньо над ними здійснили

обряд хрещення.

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] 14 [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ