UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Трансформація світогляду населення Давньої Русі після хрещення
Автор
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось17064
Скачало397
Опис
Дану роботу з історії можна скачати безкоштовно
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

підпорядкованість Церкви інтересам світської влади у

Візантії. Важливо зазначити, що в свідомості "варварських" вождів тієї

доби візантійська модель християнства пов'язувалася насамперед з

уявленнями про вищу світську владу [22, 89]. Ця обставина зіграла чи не

вирішальну роль у запровадженні на Русі християнства за візантійським

зразком. Його модель якнайкраще відповідала системі політичного устрою

Київської Русі, що була тоді відносно єдиною ранньофеодальною монархією.

Християнізація відкривала шлях до визнання за Київською державою

самостійного місця в політичній структурі тогочасного світу й входження

до світової християнської спільноти .

 

Необхідно наголосити на тому, що християнізація Київської Русі не

перебувала в однобічній залежності від міжнародних зв'язків. Прийняття

християнства давньоруською верхівкою було передусім результатом

внутрішнього соціально-економічного, політичного і культурного розвитку

східного слов'янства. Воно відповідало назрілим потребам давньоруського

суспільства, яке за правління Володимира Святославича зайшло в

переломний період історичного розвитку. Саме тоді відходив у минуле

родоплемінний побут слов'ян, утверджувалися нові, прогресивні для того

часу феодальні виробничі відносини й притаманні їм форми політичного і

духовного життя. Завершувалося об'єднання східнослов'янських земель у

складі Київської держави, стабілізувалися її зовнішні рубежі. Країна

вкривалася густою мережею міст, фортець і замків, за мурами яких велася

жвава торгівля, розквітали ремесла. Послабилися впливи варязької

дружинної еліти, яка внесла до політики київських князів орієнтацію на

далекі військові походи, через що консервувалися процеси внутрішнього,

насамперед соціально-економічного розвитку. Відтак од грабіжницьких війн

із сусідніми народами місцева знать переходить до освоєння власних

земель, експлуатації своїх підданих. Так народжувався стан нової

аристократії, об'єднаний матеріальною основою (землеволодіння) буття та

спільними елементами соціальної психології. Пошуки ідеологічних засобів

консолідації цієї еліти й поширення її влади на всі прошарки тогочасного

суспільства спричинилися до того, що панівна верхівка Київської Русі

наприкінці X ст. проголосила християнство офіційною релігією.

 

Охрещенню киян передувало знищення загальнодержавного язичницького

пантеону, зовсім недавно спорудженого в центрі стольного града. Князь

наказав, як повідомляє літописець, "поскидати кумирів тих порубати, а

других вогню оддати. Перуна ж повелів він прив'язати коневі до хвоста і

волочити з Гори по Боричевому [узвозу] на ручай, і дванадцятьох мужів

приставив бити [його] палицями- І коли ото волокли його по ручаю до

Дніпра, оплакували його невірні люди, бо іще не прийняли вони були

хрещення. І, приволікши його, вкинули його в Дніпро.

 

Літописці-християни пояснювали, що ця акція була вчинена для

"знеславлення біса". Більшість сучасних дослідників, сприймаючи це

повідомлення "Повісті минулих літ" буквально, доводять, що глумлива

розправа над Перуном мала скомпрометувати й принизити цього недавно ще

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] 23 [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ