UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Трансформація світогляду населення Давньої Русі після хрещення
Автор
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось16988
Скачало393
Опис
Дану роботу з історії можна скачати безкоштовно
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

скомпрометувати й принизити цього недавно ще

всесильного в очах київських язичників бога. Проте в системі

морально-етичних цінностей язичницького суспільства цей акт насправді

виглядав звичайнісіньким обрядовим дійством, що символізувало "вигнання"

чи "поховання" кумира колишнього державного божества Перуна [16, 42].

 

Як уже зазначалося, Володимир одержав при охрещенні ім'я "Василій", ім'я

свого швагра і хрещеного батька імператора ромеїв. Відтак святий Василій

став небесним покровителем і християнським патроном князя. Будівництво

християнського храму на честь святого Василія на місці язичницького

пантеону не лише унаочнювало докорінну переміну релігійної структури

Київської держави, а й символізувало особисту роль Володимира

Святославича в цій реформі.

 

Процедура навернення в християнство киян, яскраво змальована літописцем,

поклала початок охрещенню всієї країни. Джерела повідомляють, що відразу

після знищення чи радше "вигнання-похорону" язичницьких ідолів у Києві

розпочалася насильницька християнізація населення Новгородської землі.

Літопис сповіщає про те, що архієпископом до Новгорода було поставлено

Якима Корсунянина, пов'язуючи з його приходом зруйнування язичницького

капища. Поваленого ідола Перуна тут, як і в Києві, було побито залізними

палицями й кинуто у води річки Волхов. Цікавою була реакція якогось

городянина, котрий, побачивши, що поваленого ідола хвилями прибило до

берега, відіпхнув його далі у воду зі словами: "Досить ти вже їв і пив,

а нині пливи геть". За В. М. Татіщевим, який користувався

документальними матеріалами, що не збереглися до наших днів,

християнізацію Новгорода проводили київські урядовці Добриня та Путята.

Велику активність їх у цьому засвідчують скупі, але дуже промовисті

слова новгородського книжника: "Хрестив нас Путята мечем, а Добриня

вогнем".

 

Тільки в першій половині XI ст. завершився процес навернення в

християнство мешканців Муромської землі, яка за своїм етнічним складом

була вельми строкатою. Тут жили переважно народи угро-фінської групи та

частково слов'яни, що з'являються в цих краях, як засвідчують дані

археології, з другої половини X ст. Цікаво зазначити, що охрещення

слов'янських і неслов'янських народів відбувалося не за одним церковним

чином. За правління Володимира Святославича не всі давньоруські землі

було цілком християнізовано, але є вагомі підстави вважати, що більшість

населення країни навернулася, принаймні формально, в нову віру. Було

закладено основи церковної організації. Розростаючись у глиб і в

широчінь, вона об'єктивно визначала єдину для всього населення Київської

держави приналежність. Церква сприяла зміцненню

територіально-адміністративного поділу, засновуючи єпископії в

адміністративно-політичних центрах давньоруських земель-князівств, що

формувалися. Все це безумовно відповідало потребам об'єднавчої політики

київського уряду та згуртування країни.

 

Однак процес християнізації держави йшов повільно, а не зрідка й

хворобливо (надто у віддалених од київського центру областях). Населення

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] 24 [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ