UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Трансформація світогляду населення Давньої Русі після хрещення
Автор
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось17072
Скачало397
Опис
Дану роботу з історії можна скачати безкоштовно
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

категорій населення

давньоруського суспільства. Доступними їй методами вона виступала проти

свавілля феодалів, жорстоких утисків народу та інших крайнощів

суспільного життя того часу. Ця її діяльність (хоч і не завжди

результативна) об'єктивно сприяла пом'якшенню класових суперечностей

збереженню соціального спокою, певна річ, відносного.

 

Церква як надрегіональний інститут підтримувала в населення різних

земель Русі усвідомлення спільної релігійної приналежності та

політичного підданства, розчиняючи тим самим рудименти родоплемінних

принципів, що зберігалися в повсякденному житті тогочасного суспільства.

Вона сприяла утвердженню єдиних для всього населення Давньоруської

держави морально-етичних норм, християнської обрядовості та культури. Із

запровадженням християнства руська культура через контакти з Візантією

знайшла точки дотику з біблійними й елліністичними витоками, подолавши

відтак локальну обмеженість, і набула свого універсального виміру.

Християнство підняло планку морально-етичних вимог, суттєво змінивши

їхню соціальну природу в давньоруському суспільстві, що сприяло його

вдосконаленню та подальшому розвиткові.

 

Отже, запровадження християнства на Русі за Володимира Святославича мало

багатогранні й далекосяжні наслідки. В некролозі на смерть князя,

вміщеному в "Повісті минулих літ" під 1015 роком, його автор чітко

усвідомлював, "скільки добра він зробив у Руській землі, охрестивши її,

і до бога привів [її]. А ми, християнами будучи, не воздаєм [йому]

почестей за те, що він [нам] дав. Бо коли б він не охрестив нас, то й

нині пробували б ми в обмані диявольському, як ото і прародителі наші,

ми загинули б. А коли б мали й ми старання, і молитви приносили богові

за нього в день смерті його, [то] бог би, бачачи ревність нашу до нього,

прославив би його. Нам бо належить бога молити за нього, бо через нього

бога ми пізнали".

 

І справді, Володимиру Святославичу належала вирішальна роль у справі

запровадження християнського віровчення. Він розумів, що християнізація

підданих його І країни відкриває шлях до визнання за Київською державою

самостійного місця в тогочасному християнському світі, уможливлює

закріплення за її володарем нових знаків влади та титулатури.

 

Устремління київської влади до константинопольської моделі та спроби

перейняти її символіку засвідчують, зокрема, дані нумізматики. На

златниках і срібляниках Володимира князь зображувався в імператорських

регаліях, з короною на голові та з хрестом у правиці. Зображення Христа

й напис "Володимир на столі" надавали владі київського князя сакрального

характеру. В середньовічній символіці влади хрест наділявся синтезуючою

силою, що поєднувала земне і небесне. Процедура вінчання на царство

візантійського імператора передбачала передачу йому хреста, якого він

мав тримати в правій руці, з рук патріарха. Проте не варто

перебільшувати вплив візантійської моделі влади на київську. Боротьба за

почесне місце Київської Русі в ієрархії християнської ойкумени тривала і

по смерті Володимира, очолювана, зокрема, його сином Ярославом Мудрим.

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] 26 [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ