UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Трансформація світогляду населення Давньої Русі після хрещення
Автор
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось16992
Скачало393
Опис
Дану роботу з історії можна скачати безкоштовно
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

вадити церковноадміністративну діяльність, створюючи

єпископські кафедри й призначаючи на них сановників. За правління

Володимира Святославича єпископські кафедри були влаштовані тільки в

Новгороді та Білгороді (поблизу Києва), а вже потому в Чернігові.

 

Після смерті 1015 року Володимира Святославича та розгрому Святополка в

Києві утверджується Ярослав Мудрий. За його правління до стольного града

Русі, що прикрасився новими пам'ятками зодчества, було перенесено

митрополичу кафедру.

 

Головним і найвеличнішим храмом Києва став Софійський собор. Іларіон -

сучасник і ймовірний організатор його побудови і розпису - передає свій

захват від цієї споруди такими словами:

 

"Церква дивна і славна всім навколишнім країнам, подібної не зустріти в

жодній країні від Сходу й до Заходу".

 

Собор був монументальним втіленням політико-ідеологічних уявлень

давньоруського суспільства про місце Києва і правлячого

великокнязівського дому в системі тогочасної цивілізації.

 

Церква в Київській Русі формувалася як державний інститут. Подібно до

всіх інших східних Церков, вона була автономною в своєму внутрішньому

релігійно – канонічному влаштуванні. Проте не могла провадити незалежну

від державної влади політику. Пристосовуючись до конкретно- історичних

умов ранньосередньовічної Русі, православна Церква будувала свою

організацію за феодально-ієрархічним зразком, наслідуючи в загальних

рисах структуру державного устрою Київської Русі. Шляхи формування

державно-адміністративного устрою і організаційної структури Церкви

загалом збігалися. Так, у пору існування відносно єдиної державної

структури Русі в країні функціонувала єдина загальнодержавна митрополія

та кілька єпископій у найбільших містах і землях, що відповідало рівню

суспільно-політичного і економічного розвитку Київської Русі, її

єдиновладній формі правління з системою намісників у великих містах.

 

Слід вважати, що тоді Церква ще не мала власних постійних джерел

прибутків. У ранньофеодальну добу історії Давньоруської держави головною

формою матеріального забезпечення Церкви була десятина.

 

Зміни в державному устрої Київської Русі, в свою чергу, зумовили

еволюцію структури релігійної організації. Церква вигідно скористалася з

соціально-політичної ситуації, що склалася в країні по смерті Ярослава

Мудрого 1054 року. Тоді на великокнязівському столі в Києві утвердився

його старший син Ізяслав. Святослав і Всеволод Ярославичі посіли

князівські столи відповідно в Чернігові та Переяславі. Цей "тріумвірат"

Ярославичів являв собою своєрідну, хоча й досить умовну форму державного

устрою, за якого верховна влада належала групі князів-родичів,

пов'язаних між собою васально-ієрархічними стосунками. Колишня

територіальна єдність "Руської землі" була порушена Церква чутливо

реагувала на найменші зміни в структурі державної влади. Як наслідок

утвердження нової форми державної влади в столицях давньоруських

князівств улаштовуються єпископські кафедри, що були ідеологічною опорою

місцевого земельного нобілітету (знаті). Соборні храми давньоруських

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] 28 [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ