UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Трансформація світогляду населення Давньої Русі після хрещення
Автор
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось17055
Скачало396
Опис
Дану роботу з історії можна скачати безкоштовно
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Не бажає згаданий народ з грецькою, ні з латинською

церквою бути одностайнім, але, відрізняючись од тієї і від іншої,

таїнства жодної з них не поділяє [43, 115] . Звичайно, йдеться тут

насамперед про масову релігійну свідомість та спробу ідеологічного

обгрунтування необхідності хрестового походу католиків на

східнослов'янські землі, що саме в ті часи планувався, адже у вищих та

духовних колах, а також чернечих братіях вплив високоосвіченого і

розвинутого візантійського духівництва був набагато сильніший, ніж серед

простолюду. Проте відмінності також були.

 

На думку німецького дослідника Г. Підскальського, особливості теології

Київської Русі виявились у відсутності традицій класичної античності, що

була доступна руському читачеві переважно через збірки афоризмів на

кшталт "Бджоли". Популярнішими стали інші твори: сказання, похвали,

житія. Інша характеристична риса постає з відмінностей політичної та

культурної ситуації, яка спричинювала на одміну від "наднаціональної

позиції" візантійців підкреслено "національне" забарвлення всіх сфер

життя русів. Третьою особливістю стала наявність так званого

"двовірства", про що докладніше піде мова трохи далі. Фактично на Русі

не було творів із раціоналістичною контраргументаціею язичницьких

вірувань. Інші особливості були менш значні (квазіанонімність багатьох

творів тощо).

 

До цього можна додати ще низку важливих фактів. Зокрема, аналіз джерел

дозволяє припускати, що взаємовідносини константинопольського патріарха

з новою паствою та кліром не завжди були чітко регламентовані за схемою:

патріарх - митрополит – клір- миряни. Вкажемо хоча б на не санкціоноване

Візантією поставлення Іларіона і Климента Смолятича на митрополичу

посаду князями Ярославом Мудрим та Ізяславом Мстиславичем.

 

Таке ж небажання підпорядковуватись апаратові митрополита в Софії

Київській містить у собі й "Слово о пришествіи мастеръ церковныхъ от

Цараграда къ Онтонію и Феодосию", викладене там само. Згідно з цією

оповіддю візантійська імператриця вела справи зі згаданою монастирською

братією безпосередньо, а не через давньоруського митрополита, хоч

останній перебував у цьому ж місті.

 

Наведені факти переконливо свідчать про можливість (і практикування)

прямих контактів конкретних релігійних громад із патріархією, подеколи

минаючи митрополита, а подеколи навіть ігноруючи його й звертаючись до

світської влади з проханням допомоги чи заступництва.

 

Після охрещення православні церковнослужителі почали знайомити паству з

основами нових релігійних знань. Неофіти дізналися, що, крім Бога-отця,

сина і святого духа, існують ще й ангели, архангели, серафими та

херувими. Крім них, були також люди, котрі з часом ставали святими.

Першими з них стали князі-мученики, яких було забито за наказом їх

старшого брата Свя-тополка, котрий сів на київському столі по смерті

батька Володимира Святославича 15 липня 1015 року

 

Згодом були канонізовані й інші представники князівського роду, зокрема,

Ольга та Володимир, які так багато зробили для утвердження нової віри в

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] 32 [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ