UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Трансформація світогляду населення Давньої Русі після хрещення
Автор
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось16972
Скачало391
Опис
Дану роботу з історії можна скачати безкоштовно
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

в

Київській Русі.

 

Святими по смерті ставали й окремі церковнослужителі. З-поміж них

найбільш популярними були ігумени Печерського монастиря Антоній та

Феодосій, якого канонізовано першим. Антоній після постригу на Афоні

повернувся до Києва й заснував монастир, викопавши печеру та

організувавши братію для спільного життя і молитви. Феодосій,

переборовши опір рідної матері, став спершу ченцем, а згодом і визнаним

релігійним діячем, до думки якого прислухалися навіть "сильні світу

цього". В перенесенні останків Феодосія з печерної келії до

монастирського Успенського собору брав участь і автор "Повісті минулих

літ" Нестор Літописець, котрий сам і описав цю подію.

 

Перегодом святими стали варяги Федір та його син Іоанн християни ще за

часів панування язичництва на Русі, які загинули 983 року.

 

Наприкінці першого століття після прийняття християнства тільки столиця

держави Київ мала свій пантеон святих, йому відразу було надано

загальнодержавного характеру. Згодом, у часи феодальної роздробленості

XII - XIII ст., з'явилися й місцеві святі в окремих землях. Так, у

Чернігові були канонізовані князь Ігор Ольгович та митрополит Костянтин.

Першого 1147 року вбили повсталі кияни (перед тим князь був змушений

відмовитися од великокнязівського столу й прийняти постриг у

Феодорівському монастирі), другий заповів, щоб після смерті його тіло

було викинуте за ворота міста на розтерзання звірам (аналогія - смерті

перших християнських мучеників у імператорському Римі).

 

Інформація писемних джерел про поширення православ'я з центру на інші

землі, певне пристосування візантійських релігійних канонів і обрядів до

місцевих умов, а також про створення нових святинь на Русі

підтверджується археологічними матеріалами. Зокрема, майже половина всіх

досліджених на території південноруських земель залишків кам'яних храмів

розташовані саме в Києві Тут число церковних споруд X - XI ст. майже

дорівнює кількості аналогічних будівель ХП - ХШ ст.

 

Така ж закономірність (щоправда, в скромнішому числовому вираженні)

простежується в Переяславі. В Чернігові до XI ст. відносяться два храми,

а на територіях інших південноруських міст по одному. Значно

збільшується число храмів, зведених на півдні Київської Русі, в XII —

XIII ст., що було пов'язано як із поширенням християнства, так і з

бажанням місцевих князів будувати престижні споруди у зв'язку з

соціально-економічним зміцненням вотчинних володінь.

 

Крім залишків кам'яних споруд, у різних місцях виявлені речі культового

вжитку: хороси, підсвічники, кадила, що засвідчує перебування тут за

середньовіччя дерев'яних церков чи каплиць.

 

На Русі протягом кількох століть більше всього будувалося храмів на

честь Богородиці, різних свят (Різдва Богородиці, Успіння, Покрова,

Срітення, Введення), Христа і конкретних святих, які переважно були

небесними патронами князя-засновника певної церковної споруди.

 

Співвідношення місцевих традицій і ортодоксального християнства

простежується в певних рисах поховальної обрядовості перших століть II

тисячоліття н.е. Зокрема, типовий для візантійського регіону звичай

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] 33 [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ