UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Пережитки язичництва в культурі Київської Русі Х-ХІІІ ст.
Автор
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось28793
Скачало808
Опис
Дану роботу з історії можна скачати безкоштовно
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

сторії, українознавства і

культурології та в позакласній роботі.

 

 

 

Розділ І. Джерела та історіографія

 

 

 

1.1 Джерела

 

 

 

Джерельну базу дослідження складають: письмові, археологічні,

етнографічні та фольклорні джерела.

 

Серед письмових джерел важливими є вітчизняні та зарубіжні літописи,

хроніки, твори арабських та візантійських авторів.

 

Давньоруські автори не описували всіх обрядів язичників. Вони лише

осуджували "поганські" вірування, тому й не вдавались у подробиці

описання, які й так були добре відомі їхній тогочасній аудиторії, значна

частина якої продовжувала сповідувати язичництво.

 

Найяскравішим прикладом є "Повість минулих літ". Лiтописна традицiя на

теренах Русi, очевидно, веде свiй початок з ХI ст. На зламi ХI-ХII ст.

перші лiтописнi тексти були систематизовані та впорядковані у зводи

спочатку зусиллями монаха Києво-Печерської Лаври Нестора, а трохи згодом

вiдредагованi ігуменом Київського Видубицького монастиря Сильвестром [9;

с. 8]. Результатом їх діяльності і став лiтописний текст, вiдомий як

"Повiсть минулих літ". У "Повісті минулих літ" записана згадка про

релігійну реформу князя Володимира. Переліковуються боги княжого

пантеону язичницької доби – дерев’яні Перун, Хорс, Даждьбог, Стрибог,

Симаргл та Мокош.

 

Методологiя літописів відзначалася провiденцiалiзмом. Їхнi автори

вважали, що все i в людинi, i в кранi, i загалом у свiті передбачено i

запрограмовано Богом. Людина у своїх змаганнях, суспільство, країна

можуть зрозуміти передбачення. Тоді їх дії не перечать волі Бога. І тоді

він веде їх та вони перемагають. Якщо ж Божий замисел не виконується, то

дії людини та країни приречені на поразку [17; с. 365].

 

Крiм лiтописiв, значний масив iсторичної iнформацiї про релігійне життя

давньоруської країни зберiгся на сторiнках пам’яток давньоруської

літератури. Серед них перш за все слід згадати "Слово про закон і

благодать" київського митрополита Іларіона. Мета цього невеличкого за

обсягом твору — уславити дiяльнiсть великих київських князів, як

фундаторів держави, опікунів церкви. Але водночас значну увагу придiлено

iсторичним подiям [20; с. 49].

 

Особливу цінність для вивчення пережитків язичництва у давньоруському

суспільстві становлять повчання проти язичництва.

 

Найбільша гордість давньоруської літератури, найвидатніша пам’ятка

світової культури – "Слово о полку Ігоревім" містить у собі певні

елементи язичницьких вірувань. Історичною основою поеми є невдалий похід

князя Ігоря Святославича, його брата Всеволода, сина Володимира та

небожа Святослава проти половецьких ворогів Руської землі, який

закінчився поразкою русичів у битві на річці Калка. [27; с. 110].

 

Основою фольклорних джерел є усна народна творчість, міфи про походження

Всесвіту, Сонця, Місяця, гір, морів, озер. Міфотворчість – найдавніший

вияв колективної людської свідомості, більшість з яких виникли у

дохристиянський період.

 

Давні уявлення, релігійні культи та язичницька міфологія зумовили

формування календарно-обрядової творчості, що ґрунтувалися на

особливостях природної циклічності, на різних етапах

-----> Page:

[0] 1 [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ