UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Пережитки язичництва в культурі Київської Русі Х-ХІІІ ст.
Автор
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось28884
Скачало814
Опис
Дану роботу з історії можна скачати безкоштовно
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ої. Замовляння мають глибоку

фольклорно-пісенну основу, на підвалинах якої легко спостерігати

віковічну інтелігентну мудрість народу, яка базується на медитаційній

магічності слова як чинника діяльності центральної нервової системи.

Разом зі словом народ вірить у великий вплив на людину небесних світил,

вогню, води, землі, рослин як ліків та оберегів, язичницьких, а згодом і

християнських божеств [7; с. 27].

 

Характеризуючи етнографічні та фольклорні джерела, слід зазначити, що

вони є головним матеріалом для вивчення дохристиянських звичаїв та

обрядів. За допомогою етнографічних матеріалів маємо можливість

простежити, хоча дещо у видозміненій формі, пережитки язичницьких

дійств, уявлень тощо.

 

До фольклорного матеріалу відносять казки, билини, сказання, народні

пісні, щедрівки, колядки, які можуть бути джерелом вивчення язичницьких

уявлень та вірувань. Адже в багатьох веснянках, щедрівках, колядках,

піснях, дитячих іграх збереглись фрагменти давніх міфологічних поглядів

та релігійних вірувань. Так, наприклад, за підбіркою Б.О.Рибакова до

прадавніх мисливців палеоліту і мезоліту можна віднести цілий рядок

елементів східнослов’янського фольклора: замовляння сил природи,

замовляння проти лиха, біди (упирі, вампіри), образ чудовиська у вогні,

культ ведмежої лапи чи казковий велетень Ведмеже Вушко, богатирі у

звірячих шкірах, - все це відголоскі кам'яного віку [43; с. 7]. А от

пізніша стадія мезоліту зазнала дещо змін, так з’являються божество Род

та рожаниці, найчастіше в образі лосихи та її теля. І нарешті, образ

матері як космогонічної Венери, задум плодовитості рільницькіх племен.

Що теж згодом стала Матір’ю- Землею, або ж Маковою.

 

Основу язичницьких вiрувань давнiх слов’ян складали рiзноманiтнi

природнi культи. Слов’яни боготворили лiси, рiки й iншi водойми, гори,

каменi або безпосередньо, або заселяючи iх особливими духами. Подiбнi

пережитки, власне, анiмiстичних вiрувань можна зустрiти не тiльки в

язичництвi, а й у розвинутих національно-етнiчних i регiональних

релiгiях — досить згадати нiмф i сатирiв в олiмпiйськiй релiгiї давнiх

грекiв. Стiйкiсть поклонiння духам i природним явищам пояснюється дуже

легко – вони iснували поруч з людьми, були для них зрозумiлiшими, нiж,

припустимо, небеснi боги [37; с. 96].

 

В очах наших слов’янських предкiв переважна бiльшiсть духiв ставилася до

людей неоднозначно. Саме в такому виглядi переносили люди на духiв свої

спостереження за рiзноманiтними природними феноменами, кожний з яких

залежно вiд обставин мiг то допомагати, то шкодити людям, хоча, за

великим рахунком, самi люди поводяться так само. Сонце, наприклад, могло

виступати i небесним вогнем, джерелом тепла i свiтла, вiд якого повнiстю

залежить життя i добробут людей, i нешастям, тому що саме його променi

палять руських ваїв у "Словi о полку Iгоровiм" Отже, слов’янам-язичникам

доводилося постiйно залучати на свiй бiк заради доброго врожаю, безпеки

худоби, вдалих пологiв тощо, всiх цих водяникiв, лiсовикiв i домовикiв.

 

Природнi культи давнiх слов’ян можна умовно роздiлити на чотири: культи

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] 10 [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ