UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Пережитки язичництва в культурі Київської Русі Х-ХІІІ ст.
Автор
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось28800
Скачало808
Опис
Дану роботу з історії можна скачати безкоштовно
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

а являла собою видовжений

прямокутник. Південна, північна і східна частина прямокутника переходили

в симетричні виступи. Всього виступів було шість, у вигляді пелюстків

квітки. Саме на цих виступах могли стояти ідоли літописних богів [4; с.

131]. Святилище нагадує собою пелюсткові святилища Перуна IХ століття на

р. Гнилоп'ять під Житомиром та Х століття на Перині під Новгородом.

 

В 1964 році біля Житомира у поселення Шумськ на березі річки Гнилоп'ять

на південному краю землі древлянського народу, були проведені

археологічні розкопки І.П. Русановою під час яких виявлено ритуальну

споруду. Комплекс датується IХ століттям, але деякі дослідники

розширюють хронологічні межі до IХ – Х століть. Комплекс складається з

трьох частин: святилище, "крада велика" для кремації і могильник з

похованням праху та господарсько-житловий комплекс. Б.О. Рибаков висунув

думку, що святилище було символічним зображенням жіночої фігури [54; с.

215]. Ця споруда дістала назву "Велетенша". В середині святилища були

знайдені обпалені залишки бика, пташки та інших невстановлених істот. Ця

ритуальна споруда, вірогідно, була одноразового призначення. Можна

припустити, що таке величезне жертвоприношення було проведено

по-особливому, виключному випадку: стихійне лихо, засуха чи якась

епідемія. Жіноче божество могло бути Мокошью. Якщо древлянам загрожувала

втрата врожаю, а у випадку мора чи загрози життя, це могло бути

зображення божества Мари, Марени. З точністю можна говорити, що шумська

ритуальна споруда IХ – Х ст. з чіткими контурами жіночої фігури є

залишками жертвоприношення жіночому божеству, а причинами, що змусили

древлян до такого дійства, могли бути чи хвороба, чи загроза війни або ж

наслідки битв, що відбулися [26; с. 205].

 

Однією з більш стихійних форм язичницьких святилищ були споруди

правильної круглої форми, з двома валами. Більша частина городищ –

святилищ знаходилась просто неба, часто на них були по колу розташовані

будівлі, що призначались для ритуальних бенкетів, для вживання жертовної

їжі – "требища". Крім круглих городищ-святилищ існували і масові. Б.

Тимущуком та І. Русановою в Подніпров’ї були виявлені городища, що були

віднесені до святилищ. Святилище у с. Ржавинці в Чернівецькій області

датується IХ – Х ст.. У святилищі було виявлено чотиригранний кам’яний

стовп, вірогідно, це був ідол. Зображення на ідолі не збереглось.

Святилище розташовувалось на пагорбі над поселенням. Ржавиньке святилище

відповідає описам письмових джерел: "И нача княжити Володимер В Києвє

єдин, и постави кумиры на холму" [54; с. 224].

 

Невелику центральну площу з ідолом в її центрі називали капищем. Кап,

капище – зображення, ідол, кумир [23; с. 220]. Требище – місце, де

приносили жертви. Основа його – "треба" ?? жертва, жертвоприношення.

Требами називали здійснення основних обрядів і у православному культі

[54; с. 227].

 

У Верхньому Подністров’ї, було досліджено ще декілька городищ-святилищ:

у с. Бабине на Дністрі, схоже городище відоме в Кулешівці на Буковині.

 

У Новгороді, в урочищі Перинь, було відкрито святилище Перуна. Археолог

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] 17 [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ