UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Пережитки язичництва в культурі Київської Русі Х-ХІІІ ст.
Автор
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось28857
Скачало814
Опис
Дану роботу з історії можна скачати безкоштовно
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ищі Перинь, було відкрито святилище Перуна. Археолог

В.В. Сєдов вважає, що це центральне святилище літописних словен

новгородських. Святилище було у вигляді правильного кола діаметром 21

м., ця частина святилища була підвищена і оточена кільцевим ровом. У

центрі кола виявлена яма від стовпа – ідола. Перед ідолом знаходився

жертовник. Рів, що оточував культову площадку, мав вигляд квітки з

вісьмома пелюстками. В кожному такому виступі-пелюстку запалювалося

ритуальне вогнище [25; с. 230]. Київський літописець згадує про

встановлення Перуна у Новгороді. Існувало два культа богів у Новгороді

та Києві – культ Велеса/Волоса і культ Перуна. Ідол Велеса знаходився у

південній частині новгородського дитинця. Але київський князь на чолі

пантеону поставив Перуна, і культ Велеса його, вірогідно, мало цікавив.

Тому було побудовано у місті святилище Перуна у витоків Волхви [5; с.

256].

 

Було відкрито ще два такі капища, що були розташовані по обидві сторони

капища Перуна. Вірогідно, що капищу Перуна передували три святилища.

Скоріш за все, воєвода Добриня, що був призначений до Новгорода ввести

культ Перуна, змінив місцевого новгородського ідола, що стояв біля

Волхова. Коли саме були знищені бокові капища встановити неможливо. Три

перинських капища могли бути збудовані в IХ ст. на честь Рода і двох

Рожаниць [43; с. 9-10]. Звісно, святилища будувались не тільки у великих

містах, також могли знаходитись у невеликих поселеннях.

 

Більшість святилищ мали своїх ідолів. Найбільш розповсюдженими були

ідоли з дерева, за описами вони являли собою стовпи, в горі яких

зображувалась людська голова. Без сумніву, ідоли мали велике значення, а

їх зображення (іконографія) посідають чільне місце у світоглядній

системі.

 

За ступенем зображення людського тіла вони поділяються: зображення

тільки голови і зображення цілого божества [23; с. 47]. Існували і

маленькі домашні ідоли, що були виготовлені з дерева. Їх ставили на

кутових поличках в "червоному кутку".

 

Скульптурна композиція Збруцького ідола, що був знайдений в 1848 р. в

річці Збруч біля села Гусятина на Тернопільщині, являє собою

чотирикутний стовп із розміщеними на кожному із чотирьох боків

площинними зображеннями, розділеними на три яруса. На нижньому з ярусів

зображено фігуру чоловіка з вусами в трьох проекціях, який підтримує

середній ярус. На другом – зображені фігури чоловіків і жінок, що

взялись за руки; на верхньому розміщені фігури божеств, що увінчані

єдиною загальною шапкою. Вірогідно, ця спільна шапка виявляла вірування

слов'ян в єдине божество, що був пращуром усіх богів. Чотири божества

інтерпретуються дослідниками таким чином: у центрі на головному

лицьовому боці зображено богиню Мокш з рогом достатку в руці; ліворуч

від неї – воїн з мечем і конем, скоріш за все це зображення Перуна;

праворуч – богиня шлюбу Лада з каблучкою в руці, а на тильній грані

зображено божество без атрибутів [54; с. 342 – 346].

 

У Чернігові, при земляних роботах, під час будівництва фундаменту, в

1700 році було знайдено два срібних ідоли. На жаль, опису цих знахідок

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] 18 [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ