UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Пережитки язичництва в культурі Київської Русі Х-ХІІІ ст.
Автор
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось28866
Скачало814
Опис
Дану роботу з історії можна скачати безкоштовно
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

в наявних писемних джерелах відсутня. Тому слід

брати до уваги найбільш загальні вірування давніх індоєвропейців, до

яких належало і східноєвропейське слов'янство. У більшості

індоєвропейських народів Космос був упорядкований і систематизований у

вигляді трьох просторово-часових пластів: нижнього (підземний світ),

середнього (земний) і горішнього (небесний). Це так звана "концепція

світового дерева" [54; с. 340]. У східних слов'ян така модель досить

підтверджується композицією Збруцького ідола.

 

Ведучи мову про тричленний поділ Космосу, слід враховувати, що в

міфології чітко простежується циклічна структура часу, коли все йде по

заведеному, раз і назавжди встановленому колу. Тому, кожен об'єкт,

перебуваючи в одному зі вказаних "світів", через певний час

переміщувався до іншого. Це положення важливе тим, що під час обряду

кремації можна уявляти лише один початковий напрямок переміщення

померлого в просторі - разом із димом угору, до "небесного світу". Та й

згодом, коли вже ховали за обрядом інгумації, душа відлітала "на небо"

[55; с. 296]. Отже, прадавні уявлення слов'ян, у яких був присутній

увесь міфологічний світ землеробів східної Європи в купі з відголосками

уявлень, ще даніших часів, нічим не відрізнялися од світоляду сусідніх

народів.

 

Святилища слов’ян були як у великих містах і мали всезагальний характер,

так були і окремі місця в яких проводились обряди і моління – у гаях,

біля водоймищ тощо. Язичество було визначальним чинником у житті й

ідеології східних слов’ян, що знайшло широке відображення в матеріальних

пам’ятках VІІІ-ІХ ст. [54; с. 341].

 

 

 

Розділ ІІІ. Християнізація Київської Русі

 

 

 

Аналіз джерел переконує, що введення християнства за офіційною датою

988р. на Русі не варто розглядати як одноразове діяння, пов’язане з

прозрінням Володимира Святославича. То був довгий та тернистий шлях, що

бере свої корені задовго до його княжіння та продовжує розвиватися після

нього [50; с. 60]. Перші згадки (як письмові так і археологічні) що

знайомлять слов’ян з християнською релігією мають витоки ще в антську

епоху, де під впливом постійних економічних та політичних відносин з

римськім світом (а пізніше і Візантією) мають своє логічне

обґрунтування.

 

Розвиток Русi до середини IХ ст. майже зовсiм не висвітлений у наявних

писемних джерелах. Перекази про Кия – напівлегендарного засновника

давньоруської столицi i родоначальника першої київської династії; згадки

про аварське іго; непевнi вiдомостi про боротьбу мiж полянами та іншими

племенами; фольклорнi спогади про хозарську данину— цим, власне, й

вичерпується все, що нам вiдомо про витоки Київської держави. Бiльш-менш

достовiрна писемна iсторiя її починається вiд Аскольда — останнього

представника дому Києвичiв [12; с. 131].

 

Врядування Аскольда становить яскраву сторiнку в iсторiї ранньої Русі.

За всiма ознаками то був переломний момент у розвитку східного

слов’янства, коли кiлькiсть перейшла у нову якiсть. Саме на середину IХ

ст. завершується складний i тривалий процес формування класових вiдносин

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] 20 [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ