UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Пережитки язичництва в культурі Київської Русі Х-ХІІІ ст.
Автор
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось28810
Скачало809
Опис
Дану роботу з історії можна скачати безкоштовно
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

носин

i безпосередньо пов’язаний iз ним процес утворення Київської держави як

полiтичної надбудови над феодальним базисом. Русь досягає неабиякої

могутностi i упевненими кроками виходить на свiтову арену [8; с. 69].

 

До часiв Аскольда належать повiдомлення арабських письменникiв про три

центри Русi (або, як їх пропонує називати А. Новосельцев, три групи

русiв [35; с. 408]). Це — автори так званої групи ал-Балхi (ал-Істахрi,

Ібн-Хаукаль, анонiмна книга "Худуд ал-Алам", а також значно пiзніший

твiр Iдрiсi). За свiдченням цих джерел, в серединi або на початку другої

половини IХ ст. у Схiднiй Європi iснували три об’єднання

східнослов’янських племен, що в нашій транскрипції iменуються Куявією,

Славiєю та Арсанією (чи Артанiєю). Локалiзацiя цих об’єднань не викликає

сумнівів i може вважатися загальновизнаною — попри численні гiпотези

(часом досить фантастичнi) висловлені в літературі.

 

Куявiя — це, безперечно Київська Русь, тобто держава Аскольда. Вона

об’єднувала пiвденну групу схiднослов’янських племен i за центр мала

Київ. Головне теріторiальне ядро становила Середня Наддніпрянщина, за

термiнологією Б.О. Рибакова — початкова Русь [44; с. 28—ЗЗ; 471]. Славiя

— це об’єднання північної частини схiднослов’янських i деяких

неслов’янських племен з центром у Ладозi (майбутня Новгородська Русь).

Нарештi Арсанiя локалiзуєтъся на південному сходi нашої країни — в

областi Надазовщини, східного Криму, Пiвнiчного Кавказу. Це — так звана

Азовська або Чорноморська, або Тмутараканська Русь [22; с. 67].

 

За Аскольда до складу Київської Русi входили землi полян, деревлян,

дреговичів та пiвденно-захiдної частини сiверян (з містом Чернiговом).

Славiя включала в себе територiю iльменськiх словенiв, чудi, вiсi та

мерi. Помiж обома об’єднаннями лежала область кривичiв, що до 872 р.

зберiгали свою незалежнiсть. Землi в’ятичiв, радимичiв та більшої

частини сіверян ще у VІІІ ст. були захопленi хозарами — і вiдтодi

перебували під зверхністю каганату [50; с. 22].

 

Головнi iнтереси Аскольдової Русi лежали на пiвднi та на південному

сходi. ЇЇ приваблювали багатi i сильні держави — Хозарiя, Вiзантiя,

Грузія, Вірменія, Албанiя та навіть Багдад. З цими контрагентами вона

підтримувала активні торговельнi та політичні взаємини.

 

З Хозарією, що на початку IХ ст. (після повстання Iсака Готського, а

особливо — пiсля громадянської війни, спровокованої реформами царя

Обадiя) вiдчутно хилилася до занепаду [8; с. 70], Аскольд пiдтримував

мирнi стосункі, більш-менш лояльними союзниками були мадяри, що до

середини ІХ ст. утворили власне політичне об’єднання в басейнi Дону —

Леведiю. Після натиску печенігів в області Нижньої Наддніпрянщини вони

перейшли з хозарського під київський протекторат.

 

Аскольд придiляв особливу увагу землям Схiдного Криму та Кубанi

(Арсанiя). Вбачав плацдарм активних дій спрямованих у бiк Закавказзя та

прикаспiйських володiнь Халiфату. Зокрема, в арабських джерелах Ал-Якубi

знаходимо вiдомостi про допомогу проти арабської навали, подану "царем

словян", разом iз Хозарським каганом i грецьким iмператором племенам

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] 21 [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ