UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Пережитки язичництва в культурі Київської Русі Х-ХІІІ ст.
Автор
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось28879
Скачало814
Опис
Дану роботу з історії можна скачати безкоштовно
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

закінчується древлянськім повстанням 945 р., що стало

фатальним як для князя так і для всієї держави. За правовими канонами

престол мав зайняти Святослав Ігоревич, та в цей рік йому було лишень

три роки і певна річ влада тимчасово переходить до вдови – регенти

Ольги.

 

Ольга помстившись древлянам за всіма поганськими звичаями, де

найвиразніше, за словами Рибакова Б.О., змальовано поховальний обряд – в

ладді на гарячому вугіллі з Перунової святині [44; с. 275], розпочинає

нову мирну прохристиянську політику щодо своєї держави [13; с. 108],

Вперше за історію Київської держави було наведено лад, виходячи з

попереднього досвіду княгиня проводить низку реформ: юридично

зарегламентувала феодальні повинності, впорядкувала податкі, провела

адміністративно-господарську реформу, закладала нові села і міста,

проводила церковно-політичні контакти, насамперед з Візантією [57; с.

44]. Напевно варто додати що врядування Ольги проходило під приводом

християнських бояр, отож виходить з 945 і по 969 рік на Русі головною

сопілкою в усіх сферах життя заправляє християнство.

 

У 957 році візитувала до Константинополя, з метою домовитися про

одруження свого сина з імператорською дочкою, уклала новий договір.

Деякі джерела наголошують про її охрещення, але є заперечний факт, бо

саме в цю поїздку княгиню супроводжував священик Григорій [8; с. 128],

також можна пригадати більш ранні свідчення 947 року, про заміну Ольгою

язичницьких капищ на хрести [50; с. 67]; про Аскольдову могилу, де було

створено церкву св. Миколая. І нарешті пропозиція Брайчевського М.Ю.,

Ольга охрестилася таємно разом зі своїм чоловіком Ігорем, за що і вбили

князя ревнителі старої віри, а згаданий візит 957 р. "і повернулася

Ольга до Києву з почуттям гніву і розчарування" [1; с. 45] спростовує

сама повість минулих літ.

 

Під 964 р. починає князювати син Ігора та Ольги [1; с. 45]. Діяльність

Святослава як державця попервах мала обмежений, виключно військовий

характер; внутрішне управління й надалі залишалося в руках рішучої і

властолюбивої княгині аж до самої її смерті у 969 р. [8; с. 130].

Спирався на язичницьке угрупування феодально-дружинного класу, був

безперечним поганином, ворожим до християнства. Ідея всього його життя

полягала у стверджені пріоритету меча тарубої фізичної сили над розумом,

правом і правдою. Доки мати була жива він був змушений стримуватися та

виявляти зовнішню лояльність щодо християнства [16; с. 23]. Спалах

ненависті проривається лише з 969 по 972рр., так само як і воєнні успіхи

та слава. Провал східної політики, що спрокувала печенізьку навалу та

втрату південних, надчорноморських земель; невдачі на Балканах, розмах

народновизвольної боротьби болгарського народу, очевидна перевага

візантійської дипломатії та зброї – все це призвело до розправи над

християнством, та благовірними її (будь то свої чи чужинці) [8; с. 133].

Свідчення візантійських авторів (Лева Диякона, Скилиці) малюють жахливу

картину масових убивств, заподіяних Святославом у болгарськіх містах. У

971р. в ніч з 19 на 20 липня на березі Дуная палають ритуальні вогнища,

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] 24 [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ