UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Пережитки язичництва в культурі Київської Русі Х-ХІІІ ст.
Автор
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось28820
Скачало810
Опис
Дану роботу з історії можна скачати безкоштовно
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

я традицiйних

язичницьких вiрувань i бiльше схильна до органiзацiї зовнiшнiх

военнополiтичних акцiй, нiж до внутрiшнього облаштування Київської

держави.

 

Головний напрямок першого етапу Володимирового врядування – об’єднання

шести головних східнослов’янських племен: полян, сіверян, древлян,

дреговичів, кривичів та ільменських словенів через запровадження першої

релігійної реформи – "Володимирового шестибожія"; Усе розмаїття

елементів стародавнього язичництва: вірування, звичаї, наявність живих

носіїв релігійних традицій тощо [30; с. 25-30]. Створення такого

релігійного осередку в політичному і економічному центрі Київської Русі

мало на меті обгрунтувати територіальну єдність та неподільність

підлеглих князю земель, соціальну та етнічну спільність підданих.

Племінному сепаратизму слід було покласти край [36; с. 17]. Сенс

реформи, як вважає Брайчевський М. Ю. і Рибаков Б.О., полягає в

об’єднанні місцевих богів в єдиному пантеоні, тим самим ствердити

політичну єдність Русі.

 

До пантеону увійшли: верховним божеством став – новгородський Перун,

запозичений у балтських племен, бог блискавки. Покровитель великого

князя та його військової дружини, чим закріплювався принцип єдиновладдя.

Перун був грізним божеством, але водночас, це був і мудрий бог. Уявляли

його стрункім, золотовусим чоловіком з луком і стрілами в руках. З опису

Володимирового пантеону кумир мав людську подобу, дерев’яний тулуб,

залізні ноги, срібну голову і золоті вуса. Є зафіксовані літописцями

описи, де зазначається що Перун мав коштовні камені, а подекуди

зустрічався зі списом і щитом [28; с. 33]. Біля статуї Перуна завжди

палало вогнище – постійний живий вогонь, якщо ж через недогляд служителя

вогонь згасав, винуватця карали на смерть.

 

Другим був Хорс, зганий ще в "Слові о полку Ігоревім" як бог нічного

світила, помилково вважався богом сонця [48; с. 121], мав іранське

походження. Даждьбог – одне з головних божеств язичницької Русі. Під цим

ім’ям обожнювалося Сонце, що давало життя, живило навколишне природне

середовище. Бог що дає добро.

 

Антиподом Даждьбогу в пантеоні став Стрибог, той що знищує добро,

уособлював холод і негоду, родоначальник усіх вітрів [37; с. 99]. П’ятим

став Симаргл, бог Землі та підземного царства, дослідники трактують його

образ як крилатого пса, охоронця зерна і посівів, мав крила, гострі

пазури та зуби [30; с. 31].

 

Єдиною представницею жіночої статі в цьому поважному зібранні богів була

Мокош – запозичена у фінських племен Верхнього Поволжя; це божество

родючості і домашнього господарства [15; с. 102].

 

Цікаво, що в пантеон не увійшли такі боги як Род і Велес, хоча вважалися

однопорядковими релігійно-міфологічними персонажами з Перуном. Мабудь

через те, що Велес був покровитель нижчого світу, Род семантично

пов’язаний з родючістю [43; с. 37].

 

Як і у попередні часи починається знищення християнських духовних

осередків, створення поганських святилищ, встановлення головних кумирів,

ретельне дотримання обрядів і незаперечне виконання порядків [5; с.

203]. Природно, що офірою для жертвоприношень, у першу чергу, як і за

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] 26 [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ