UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Пережитки язичництва в культурі Київської Русі Х-ХІІІ ст.
Автор
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось28886
Скачало814
Опис
Дану роботу з історії можна скачати безкоштовно
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

иродно, що офірою для жертвоприношень, у першу чергу, як і за

Святослава ставали саме християне; Повість минулих літ підкреслює зі

скорботою цей факт: "И осквернися кровьми земля Руска…"[1; с. 56].

Стверджуючи свою волю, тероризуючи супротивників, намагався компенсувати

брак надійної соціальної опори.

 

Яскравий документ, що віддзеркалює тогочасну колізію, – легенда про

мучеників Іоана та Федора. Вміщено її у Повісті минулих літ, уривок з

церковного переказу житійного типу [1; с. 219]. За змістом мова йде про

батька і сина (імовірно були християне), та київських язичників, що

надумали скласти жертвопринесення , кинули жереб – випав на молодшого з

героїв. Але батько відмовився видати сина, мотивуючи Поганських богів

звичайним деревом, зробленим людськими руками, що вони нічого не можуть

спричинити. Серед киян почалися заворушення, вони вдруге зажадали офіри,

але старий поставив вимогу – "хай же хоч один з ідолів ізійде за своєю

жертвою". Обуренню киян не було меж, і тоді вони вбили обох [15; с.

125].

 

З оповідання випливає не стільки жостокість поганства, скільки

неодноразова реальність практичних жертвоприношень. Зокрема, можна

виділити окремий вид ритуального вбивства людей похилого віку – це

своєрідний нюанс, сенс є у глибокій повазі та вірі в майже божествену

силу вбивства старшої людини [37; с. 104]. Терор Володимира виявив себе

не тільки у Києві, а й у периферійних центрах. Відомо, що Добриня був

спеціально відряджений до Новгорода на утвердження там язичницького

культу. На сьогодняшній день навіть існують зафіксовані дослідження,

проведені Седовим В., рештки цього святилища в урочищі Перинь, було

знайдено ліплену кераміку за віком старшу Х ст., що свідчить існування

культу Перуна ще задовго до Володимира [9; с. 166]. Посилення

проязичницьких настроїв панiвної верхiвки тогочасного суспільства

розв’язали тодi справжню кампанiю гонiнь на християн. За їх намовою було

вчинено фiзичну розправу над багатьма.

 

З 981 – 993 рр. Володимир реалізував воєнні походи на ятвягів, в’ятичів,

хорватів, як результат усі племена були об’єднані навколо Києва [25; с.

121].

 

Князь розпочав упорядкування внутрішнього життя. Він здійснив низку

реформ: адміністративну – ліквідував племінні княжіння, поділив усю

країну на вісім округів, округи на волості, на чолі яких поставив

довірених осіб або своїх синів; військову – замінив племінну організацію

війська на феодальну – службу за право володіти земельною власністю;

оборонну – повів широке будівництво фортець-укріплень навколо Києва, яки

стали опорними пунктами у боротьбі з печенігами; судову – прагнув

розмежувати єпископський та градський суди; вів широке градобудівництво,

заснував нові міста… та найголовніше, провів релігійну реформу [57; с.

49].

 

Пристосування прадавнiх язичницьких культiв слов’ян до нових форм

економiчного й суспiльнополiтичного життя не змогло задовольнити потреби

ранньофеодального суспiльства i його держави. Язичництво, нехай i

реформоване в полiтеїзм, уже не вiдповiдало соцiалъним i полiтичним

вимогам та претензiям правлячої верхiвки, що прискорено феодалiзувалася.

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] 27 [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ