UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Пережитки язичництва в культурі Київської Русі Х-ХІІІ ст.
Автор
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось28865
Скачало814
Опис
Дану роботу з історії можна скачати безкоштовно
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

77]. Для цього

йому довелося здійснити похід на кримський Херсонес (літописний

Корсунь), де після військової операції й відбулися обидві урочисті події

– хрещення князя та його вінчання з Анною [1; с. 51 ].

 

За наказом київського князя дерев’яні божества було повержено, порубано

й спалено. Тільки улюбленця дружинників Перуна скарати вогнем князь не

посмів, його перенесли до води, адже вода у стародавнiх слов’ян вiддавна

пов’язувалася зi смертю, потойбiчним свiтом. Побиття Перуна палицям було

символiчним: iдола необхiдно було фiзично знищити. Перуна проводжали аж

до днiпровських порогiв, за якими вiдкривався свiт кочового "Поля",

тобто його випровадили до останньої межi розселення слов’ян [15; с.

118].

 

З літописного повідомлення видно, що нова віра не могла поширитися

тільки за бажанням князя. Введення християнства зустріло гострий опір і

вимагало примусових заходів. Кияни були зігнані до Дніпра, де їх

хрестили попи з Корсуня та Царьграда [50; с. 73]. А напередодні

Володимир попередив про наслідки непослуху: – "якщо хто не з’явиться

уранці на річці, багатий чи бідний, то стане ворогом…" [1; с. 80].

 

Мовою лiтописа, Володимир повелiв "робити церкви i ставити їх на мiсцях,

де колись стояли кумири", відновлювалася митрополича кафедра, почалося

будівництво православних храмів. На колишньому Перуновому пагорбі було

поставлено церкву покровителя князя святого Василія, а біля берегів

Дніпра збудовано Видубицький монастир, у 989-996 рр. монументальна

кам’яна Десятинна церква [4; с. 25]. Київ росте й укріплюється, по Сулі,

Стугні, Трубежу, Остру й Десні будуються "богатирські застави", численні

фортеці.

 

Примусове запровадження християнства на Русі проходило досить складно.

Восени 990 року розпочалася християнiзацiя населения Суздальщини. На

березi рiчки Клязьма закладено мiсто Володимир, яке в майбутньому стало

важливим церковним центром. У сферi його полiтичного та iдеологiчного

впливу опинилися племена словен, кривичiв, в’ятичiв i мерi. Згодом тут

почалося жваве церковне будiвництво [25; с. 50].

 

В 991 році насильницька християнiзацiя населення Новгородської землі

[50; с. 73]. Після зруйнування язичницького капища, повалення-побиття

Перуна та потоплення у рiчці Волхов, як засвiдчують скупi, але дуже

промовистi слова новгородського книжника: "Хрестив нас Путята мечем, а

Добриня вогнем" [30; с. 67-69].

 

Тiльки в першiй половинi ХI ст. завершився процес навернення мешканцiв

Мурома та Ростова, що за своїм етнiчним складом вельми строкаті: тут

переважно народи угро-фiнської групи та частково слов’яни, що

з’являються в цих краях, як засвiдчують данi археологiї з другої

половини Х ст. [54; с. 342].

 

Князь з дружинниками i попами побував у межирiччi Оки й Волги,

застосував силу для навернення язичникiв у "iстинну вiру", проте його

успiхи були вкрай незначними. Люди розбіглися по лiсах i дiбровах. Цей

край залишався язичницьким принаймi до кiндя ХII столiття.

 

 

 

Розділ ІV. Пережитки язичництва в Київській Русі після прийняття

християнства

 

 

 

Процес християнiзацiї держави йшов повiльно, а незрiдка й хворобливо,

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] 29 [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ