UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Пережитки язичництва в культурі Київської Русі Х-ХІІІ ст.
Автор
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось28888
Скачало814
Опис
Дану роботу з історії можна скачати безкоштовно
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

го дерева" [54; с. 340]. У східних слов'ян така модель досить

підтверджується композицією Збруцького ідола.

 

Також важливе місце в житті східних слов’ян посідали культові споруди:

капища, святилища, – де стояли виконані з різного матеріалу зображення

язичницьких богів. Такі святилища відкриті в Шумську на Житомирщині, у

Ржавинському лісі на Буковині, на горі Пластунка під Каневом, на

Старокиївській горі.

 

Аналогічні культові пам’ятки відомі й на північних землях. Найбільш

вивченим є святилище поблизу Новгорода, на Перині ("пагорбі Перуна");

Деякі з цих пам’яток перебували в центрі окремих східнослов’янських

земель і відігравали роль племінних язичницьких культових місць [54; с.

339].

 

Найдавніше капище у Києві було розкопано у 1908 році у центрі городища

на Старокиївській горі (біля приміщення сучасного Національного музею

історії України) В. Хвойкою. У центрі городища Кия стояло язичницьке

капище – культовий центр полян, що датується V – VI ст. Від язичницького

капища залишився, власне, фундамент складений із необроблених брил

пісковику, граніту на глиняному розчині [44; с. 70].

 

В Україні зберігаються рештки визначної культової споруди поганського

часу – печерно-скельного храму в с. Буша (р.Мурафа, притока р.Дністер) з

наскельним рельєфом-композицією та написами. Питання про достеменний час

виникнення цього рельєфу й самої будівлі залишається дискусійним. Одні

вбачають у ньому витвір кельтських майстрів, інші взагалі відмовляються

його визнавати за взірець стародавнього мистецтва. Але при всьому тому

існують незаперечні докази використання храму для культових відправлень

у VІІІ – ІХ ст. В. Даниленко ще 1961 р. відкрив і дослідив тут

глинобитний вівтар-вогнище й ліпну слов’янську кераміку VІІІ ст.

Знахідки трапилися в культурному шарі, що накопичився на дні печери [54;

с. 340].

 

Через поодинокі згадки про слов’янські капища відтворити повну картину

місць поклоніння давніх словян неможливо. Але за допомогою археологічних

досліджень слов’янських святилищ у Києві, Чернігові, Новгороді, маємо

можливість уявити, як же виглядали слов’янські святилища.

 

В 1975 році розкопки, що проводила Київська археологічна експедиція

неподалік від літописного Теремного двору виявили місце розташування

Перунового пагорба, де натрапили на викопані в материковому ґрунті

фундаментні рови споруди, засипані щебенем, уламками плінфи та шифером у

перемішку із глиною і шматками цем’янки. Споруда являла собою видовжений

прямокутник. Південна, північна і східна частина прямокутника переходили

в симетричні виступи. Всього виступів було шість, у вигляді пелюстків

квітки. Саме у цих виступах могли стояти ідоли літописних богів [4; с.

131].

 

Таким чином, досліджуючи дохристиянські уявлення і вірування доби

Київської Русі, спираючись на письмові згадки, археологічні джерела та

фольклорні матеріали в цілому можемо відновити загальні риси язичницької

системи вірувань та її пережитки після прийняття християнства.

 

 

 

1.2 Історіографія

 

 

 

З прийняттям та поширенням християнства на теренах Київської Русі ще

-----> Page:

[0] [1] [2] 3 [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ