UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Пережитки язичництва в культурі Київської Русі Х-ХІІІ ст.
Автор
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось28897
Скачало814
Опис
Дану роботу з історії можна скачати безкоштовно
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

iї держави йшов повiльно, а незрiдка й хворобливо,

населення гостро реагувало на новi iдеологiчнi віяння, що

розповсюджувалися по всiх градах, погостах і селах. Християнськi

проповiдники наштовхувалися на глухе чи пряме незадоволения народу, яке

iнодi виявлялося у формi фiзичної розправи над ними [22; с. 76].

 

Духовна колонізація, церковне навіювання покори та відчуття одвічної

людської гріховності, неспромоглося зтерти язичництво з свiтоглядних

уявлень, з вiдправлення культiв, з повсякденного життя русичів [15; с.

119].

 

Після смерті Володимира у 1015р. ситуація в державі погіршується,

розгортається міжусобна боротьба між його синами. Новоспечений київський

князь Святополк через владу вбиває братів – Гліба, Бориса та Святослава.

На протидію виступає Ярослав, боротьба триває декілька років аж до

остаточної його перемоги на р. Альті у 1019 р. [36; с. 24].

 

У Суздальській землі у 20-і роки ХІ ст. відбувається перший виступ, що

мав відлуння міжусобної боротьби за "шлях із варяг у грекі", між

Ярославом та іншим братом – Брячиславом Полоцьким, що скінчилася

поразкою останнього; та Мстиславом Тмутараканським [13; с. 282].

 

Цей час позначається як дуумвірат братів, що в цілому досить позитивно

відзначився для Русі. Спільними зусиллями було повернуто Червенські

міста у 1031 р., була проведена забудова ряду міст, укріплення кордонів.

У 1036 році, після смерті Мстислава Ярослав розбив печенізькі орди,

через рік спорудив Софіївський собор та Золоті ворота [20; с. 68]. По

всіх містах розгортається храмобудівництво, що сприяло розвитку культури

та мистецтва; просвіта: відкриваються школи грамоти, бібліотеки,

православна церква отримує повну монополію в освіті та медицині. А під

1051 роком вперше згадується Печерський монастир.

 

Після введення християнства становище волхвів кардинально змінилося.

Їхне місце при "медопитії" за княжим столом зайняв священик. Він ставав

близьким порадником володаря, а усунуті від можливості політичного

впливу на княжу верхівку волхви були змушені "йти в народ". Більше того,

вони навіть намагалися перехопити ініціативу та відшукати шляхи впливу

на християнство. В умовах феодалізації, соціальних утисків широких мас

населення, міста ставали центрами соціальних конфліктів, що виливалися

нерідко в народні виступи на чолі служителiв язичницького культу —

волхвів [54; с. 343].

 

За правління Ярослава Мудрого кордони країни почали стабілізуватися і, в

основному, збігатися з етнічними межами розселення східних слов’ян (хоча

до них входили і деякі землі, заселені представниками інших народів).

Західна орієнтація у політиці зробила Київську Русь повністю

європейською державою, проте повна стабілізація кордонів відбулася вже

після самого Ярослава [12; с. 183].

 

У лютому 1054 р. зі смертю Ярослава починається вдруге загострення через

престолонаслідування. Згідно з заповітом Ярослава, Київ переходив до

старшого Ізяслава, Чернігів – Святославу, Переяславщина – Всеволоду, а

наймолодші сини – Ігор та В’ячеслав отримали Володимир-Волинський та

Смоленськ; на думку деяких істориків саме заповіт став передумовою та

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] 30 [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ