UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Пережитки язичництва в культурі Київської Русі Х-ХІІІ ст.
Автор
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось28848
Скачало814
Опис
Дану роботу з історії можна скачати безкоштовно
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

новоспечені

священнослужителі (русичі) не завжди дотримувалися положень

християнства, часто не цураючись поганських звичаїв. Так підміняючи

волхвів, церковникі приймають призначені старим богам пожертви та

ретельно відвідують народні пирування. Певна річ, що починається

занепокоєння вищого духовенства, та двовірське життя встановлює свої

закони [23; с. 269]. Звичай народовір’я підносити пожертву поступово

допускається і в християнські обряди, люде "по-старому жертвують" новому

богу, або "на храм божий".

 

Вже перша збудована в Києві, церква присвячена Іллі Пророку, за своєю

діяльністю була максимально наближена до Перуна, причому язичницькі

пожертви тлумачили не тільки як подяка та моління, а й як "загладження

гріхів перед богом" [39; с. 205].

 

Слід також звернути увагу, що язичницька Русь не знала як такого

храмового будівництва, а після охрещення сюди було запрошено з Візантії

не тільки духовенство, а й майстрів архітектури (звісно, в кількості,

аби навчати майстрів "дерев’яної справи") [21; с. 53]. Так будується

Десятинна багатокупольна (до 25 куполів) церква за Володимира, Софія

Київська за Ярослава, ступінчата пірамідальність якої продовжує традицію

давньослов’янського дерев’яного зодчества з його стовповидними зрубами,

клітями та золотоверхими верхівками – що у своїй мальовничій

декоративності є видозміненим аналогом язичницьких ідолів [29; с. 105].

 

Софiйськi собори в Новгородi, Полоцьку, Золотi ворота в Києвi,

Володимирi. Принципи будiвництва храмiв - хрестовокупольний стиль був

запозичений з Вiзантiї. Храми являли собою нiби зменшене вiдображення

свiтобудови. Увага до склепiнних арок визначилася традицiєю, пов’язаною

з грандiозним символом неба — куполом. Центральний простiр храму в планi

утворював хрест [3; с. 192]. Усерединi храми прикрашалися фресками і

мозаїкою. Винятковий інтерес у розпису становить оригінальність

виконання: кольорові гами фресок, зображення культових та світських тем,

пов’язаних із улюбленими розвагами князів. Тут і полювання з гепардами

та собаками на оленів, вепрів, вовків та рисей, вершники на коні [2; с.

92]. В медальйонах на склепіннях веж зображено ловчих птахів – соколів,

яструбів, кречетів. Також представлено і інші князівські розваги: двобої

борців, жонглери, танцюристи-скоморохи, змагання ряджених, стрільці з

луками, музикі з дудками, флейтами, домрами та гуслями [58; с. 57].

 

Необхiдним елементом прикраси були iкони. Першi iконописцi були греки,

якi навчали слов’ян. Та вже на початку ХII ст. руськi iконописцi

створюють оригiнальнi художнi композиції на теми, невiдомi у Вiзантії,

найшанованiшою на Русi iконою було зображення Богоматерi з дитиною на

руках, виконане невідомим живописцем у ХІ ст., що одержала назву

"Володимирової Богоматері" i стала своєрiдним символом Русі [23; с.

360]. Портретність обумовлюється вільним живописом та прямолінійністю

образів (чітко виражені очі з вільно-почуттєвою мімікою обличчя) є

характерним тільки для руських митців [29; с. 184].

 

Високий злет художньої культури за часів Київської Русі був зумовлений

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] 32 [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ