UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Пережитки язичництва в культурі Київської Русі Х-ХІІІ ст.
Автор
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось28836
Скачало813
Опис
Дану роботу з історії можна скачати безкоштовно
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Київської Русі був зумовлений

глибоким соціально-економічним процесами: відокремлення ремесла від

господарства, виникнення і забудова міст як центрів ремісничого

виробництва й торгівлі, дипломатичні стосунки [45; с. 30].

 

В оздобленні давньоруських храмів та князівських палаців Х-ХІ ст. значну

роль відіграє різьбярство високої досконалості, де використовувалися:

мармур та рожевий шифер. В Десятинній церкві, в чернігівському Спасі і в

Київській Софії різьбленне вбрання має розкішний орнаментальний та

зооморфний рельєфи [5; с. 95], і тільки з другої половини ХІ ст.

поширюється антропоморфний мотив.

 

Навіть з введенням християнства храмобудівництво широко використовує

язичницькі символічні елементи, як в оздобленні церков і соборів, так і

у внутрішньому дизайні алтарів, арок, у напрестольних сенях; у

конструкціях будівель. Досить популярними є ящури як вимір підземного

світу води, ящури-коні, собако-птиці – прототип Семаргла, потрійне сонце

– тривимірна позиція ранку, дня та вечору, співаючі півні – символіка

перемоги та вовки, які кусають один одного, – як єдиноборство [44; с.

285, 288].

 

До другої половини ХІ ст. усі будови старокнязівської доби наближені до

квадрату, це Спас на Берестові (ХІ-ХІІ ст.) й церква Видубицького

монастиря коло Києва (1088р.). Осередком найбільшого будівельного руху

цього періоду є Київ та Чернігів [29; с. 181]. З другої половини ХІ ст.

і в ХІІ ст. план церков видовжується в напрямку схід-захід, та

добудовується шістьма полонами (стовпами). Головним прикладом є церква

Київської Лаври (1073р.), Михайлівський собор у Києві (1108р.),

Борисоглібська церква у Чернігові (1120р.), Успенська на Подолі

(1132р.), Кирилівська (1140р.) [3; с. 243-245].

 

До ХII — ХІІІ ст. давньоруська культура досягла свого найвищого рiвня.

Руськi мiста стали спiвучасниками створення загальноєвропейського

романсъкого художнього стилю. В основi цих досягнень — успiхи в розвитку

матерiально i духовно культури попереднього перiоду. Значного розвитку

досягло руське ремесло, за підрахунками дослідників, на Русi було більш

нiж 60 ремiсничих професій [11; с. 12]. Язичницькі елементи особливо

рельєфно виступають у творах художнього ремесла Давньої Русі –

змійовики, діадема, колти, браслети-наручі, підвіски-обереги. На всіх їх

разом з християнською символікою представлена і поганська (дерево життя,

скоморошьні пляски і демонські игрища, зображення фантастичних звірів і

птахів та ін [50; с. 87]).

 

Важливе мiсце займало ковальське ремесло, з язичницьких часів магічний

сенс набувають обручки, що майже без змін поглинуло християнство [44; с.

279], жіночі прикраси ХІ-ХІІ ст., наприклад, довгі срібні ланцюжки

складного плетіння (завдовшки – 177см), що замикає двоголовий ящур,

голови якого дивляться в різні боки. Перша – ковтає вечірнє сонце, друга

– зригує ранкове [43; с. 280]. Невеличкий жіночий колт, де напаяно

близько п’яти тисяч кілечок діаметром 0,06см, в кожному вмонтовано

зернятко 0,04см.. На восьми квадратних сантиметрах ювелір зробив 120

золотих квіточок на тонкіх стеблинках [5; с. 99].

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] 33 [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ