UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Пережитки язичництва в культурі Київської Русі Х-ХІІІ ст.
Автор
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось28804
Скачало808
Опис
Дану роботу з історії можна скачати безкоштовно
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

а тонкіх стеблинках [5; с. 99].

 

Вироблялося бiльш 150 видiв виробiв iз залiза, сталi. На Русi були

зробленi деякi технiчнi винаходи, паралельно розвивається і

вдосконалюється міське ремесло, виробництво будівельних матеріалів.

Існування підтвердив Рибаков Б.О., монастирське виготовлення цегли

(хрестоподібні відмітини на цеглі Єлецького та Успенської церков),

аналогічні знаки знайдені і в кам'яному спорудженні ХІІ-ХІІІвв.дитинця

стародавнього Путивля [3; с. 83]. Знання ремiснично-практичної

спрямованостi розвивалися, змiцнювалися, передавалися з поколiння в

поколiння.

 

При двовір’ї, яке продовжувалося віками, християнська релігія

залишається офіційною, та поза стінами церкви побутують давні обряди.

Приміром, велике шлюбне дійство з урочистими піснями й танцями мало чим

змінилося після введення обряду церковного вінчання. Похоронні заплачки,

новорічні та весняні святки, русалії і свято Купала, хліборобські та

інші звичаї практично не поступилися християнізації, задовольняючи

потреби людей, всупереч догматам [24; с. 364]. А оборюванні села проти

моровиці несли ікону Богородиці або святого Власія, що заступив Велеса.

Культ вогню православ’я теж включило до своєї обрядовості, як священну

очищувальну силу. Культ води нова віра оформила в пошанування Параскеви

П’ятниці – заступниці джерел. Більше того, церква дозволила включити

Семик і русалії до християнського свята Трійці (йдеться про зелені

святки) [37; с. 104].

 

Як доречно висловився Рибаков Б.О., слов’янські боги отримали нові

імена, річний цикл поганських свят досить широко використовувався

церквою [44; с. 354], шляхом заперечення і сприйняття старої віри, задля

послаблення протидії широких мас в утвердженні християнства [19; с. 74].

Новорічні святкування поєдналися з церковними святами Різдва та

Хрещення, день бога Ярила став днем Іллі Пророка.

 

Церковники широко використовували народні легенди і билини для "Житій

святих", у яких визнавалися Перун і Хорс "есть два ангела молниина" [42;

с. 247]. Мабуть, і такі книги, як "Гадальний Псалтир" та "Трепетник" з

явними ознаками народовір’я з’явилися далеко не випадково, хоч церква і

забороняла будь-яке ворожіння [29; с. 169]. Згадані книги язичницькими

не були, але не стали і християнськими.

 

Наступаючи на язичництво, офіційна церква постійно пристосовувалася до

народовірчих обрядів. Так, за трапезою, присвяченою Рожаницям, пізніше

почали читати тропар Богородиці. А деякі священнослужителі, згідно з

язичницьким звичаєм, клали під церковний престол на кілька тижнів сіль

та мило, щоб потім лікувати ними худобу і людей [15; с. 123]. В народі

ще довго "отай" поклонялися язичницьким богам "під овином", приносили

жертви "бісам, болотам та джерелам". Церковники скаржилися, що на игрища

з демонівськими плясками народ збирається охочіше, ніж на богослужіння.

Переконливим підтвердженням відомостей письмових джерел про повільний

процес християнізації Русі є матеріали давньоруських могильників [17; с.

74]. Під впливом нової релігії вже в ХІ ст. починається поступова зміна

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] 34 [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ