UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Пережитки язичництва в культурі Київської Русі Х-ХІІІ ст.
Автор
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось28862
Скачало814
Опис
Дану роботу з історії можна скачати безкоштовно
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ва зміна

поховального обряду: поряд з трупоспаленням з'являються труположіння. У

Х ст. тенденція до збільшення поховань, виконаних за звичаєм інгумаціі,

виступає більш чітко. На межі Х–ХІ ст. вона у великих давньоруськіх

центрах призводить до відмови від язичницьких ритуальних спаленнь. Новий

обряд затверджувався швидше, ніж ідеологічна система світогляду людини.

Багато язичницьких елементів – тризна, посипання золою небіжчика,

курганні насипи, ритуальна їжа, надгробні плити з написами ще довго не

втрачають своєї актуальності, і навіть більш того стають частиною нового

поховального ритуалу, пристосовуючись під впливом церкви [17; с. 74].

 

Завдяки могутнiм дипломатичним зв’язкам розвивається освiта. Мiське

населения Русі ставало грамотним. Князi володiли iноземними й давнiми

мовами. Кивську Русь почали називали "книжковою краною". При монастирях

були створенi школи, бiблiотеки, архiви, перекладалася велика кiлькiсть

лiтератури, писались лiтописи, рiвень розвитку культури Київської Русi

для свого часу був досить високий [32; с. 281].

 

Слов’янська писемність i література в ХI — ХII ст. досягла свого

розквiту. Менш нiж за 150 рокiв Русь пройшла шлях вiд перiоду

безписемності до вершин словесного мистецтва [3; с. 40]. З дописемного

перiоду великих успiхiв досягає усна народна творчість, багатство усної

мовної культури вiдбито в народнiй поетичнiй i пiсеннiй традиції:

пiснях, казках, загадках, прислiв’ях [34; с. 448]. Значне мiсце у

фольклорнiй мовнiй традицiї займала календарна мовна поезiя, що

спиралася на язичкицький культ: заклинання, обрядовi пiснi тощо.

Протягом багатьох поколiнь народ створював і зберiгав своєрiдний "усний"

лiтопис у виглядi епiчних сказань про минуле рiдної землi. Усний лiтопис

передував лiтопису письмовому [33; с. 55]. До Х ст. вiдноситься

виникнения нового епічно-герочного билинного епосу, який став вершиною

усної народної творчостi.

 

З ХI ст. у лiтературних пам’ятках зустрiчаються згадки про блазнiв,

музикантів, танцюристів, зi своїми бісівськими піснями і танцями вони

були улюбленцями як при дворi князя, так і в селянськiй хатi [39; с.

376]. Улюбленими видовищами народу були колективнi iгрища, присвяченi

традиційним побутовим землеробським святам. Гротеск, буфонада, сміх були

неодмiнним елементом цих веселих видовищ. "Смiхова культура" зберiгалася

в традицiях цих свят. Але християнкі цiнносi й обряди поступово входили

й у народну культуру, витісняючи язичництво, перемішуючись з ним [46; с.

132].

 

Слов’янська абетка, що складена болгарами Кирилом Мефодієм з урахуванням

специфiки слов’янської мови, на основі грецького скорописного письма з

додаванням букв iз коптського і самаритянського алфавiтiв [12; с. 167].

Одна з писемних пам’яток Київської Русі, "Руська правда", написана

справдi народною, простою, чiткою мовою. "Руська Правда" – звіт правових

норм, окремі статті якої визначають штрафи за вбивства, приниження

гідності, регламентували становище ізгоїв – нових жителів міста, котрі

порвали стосунки зі своїми общинами [12; с. 182]. Юридичний кодекс,

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] 35 [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ