UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Пережитки язичництва в культурі Київської Русі Х-ХІІІ ст.
Автор
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось28842
Скачало814
Опис
Дану роботу з історії можна скачати безкоштовно
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

я систематизувати

власні уявлення про дійсність. Християнство мало не тільки релігійний, а

й філософський зміст – відповідало одвічному прагненню людини осягнути

закономірність і першопричину виникнення світу, розширювало її кругозір,

примножувало знання.

 

Процес проникнення християнства на руські землі мав достатньо тривалу

історію, але лише за князя Володимира набув державного розмаху. Через

великі територіальні обшири та нагальну потребу контамінації соціального

розшарування й об’єднання етнічного населення, Великий князь Володимир

спочатку проголошує язичництво державною релігією, спробувавши створити

загальнодержавний пантеон. Відбувається певна консолідація язичництва,

але стара схема вже не відповідала новому суспільству та формі

державного управління.

 

Тому вже 988 року відбувається друга релігійна реформа, що вилилась у

примусове впровадження християнства. У досить жосткій формі були

охрещені жителі Новгорода, що тільки вчора приносили жертви Перуну,

проводили ритуально-магічні дії: вони "вогнем та мечем" були змушені

прийняти нову релігію. Це був не єдиний випадок відмови язичників від

християнства. Князь застосував силу і в межиріччі Оки та Волги, та

успіхи були незначними, бо люди розбігалися по лісах й дібровах.

 

Населення досить гостро реагувало на нові ідеологічні віяння, а подекуди

і виступало з фізичними розправами над священнослужителями. А починаючи

з 1024 року мають місце народні рухи під проводом волхвів, що базувалися

на язичницькому грунті.

 

Змістивши язичництво з офіційного рівня, християнство так і не

спромоглося викорінити його з рівня побуту – сім’ї, де язичницькі

вірування продовжували існувати та набувати нових форм, змішуючись із

християнством. Таке поєднання отримало назву народне християнство, або

двовір’я.

 

З точки зору, власне, системи вірувань, між християнством та

язичницькими віруваннями слов’ян спостерігається певна спорідненість, що

обумовлювалось такими чинниками: світом керує вища сила, що його

створила; існує безліч другорядних сил, які керують різними розділами

природи; вони дуалістичні, поділяються на добрих і злих духів; засобами

впливу на вищу силу є магічні обряди та жертвоприношення.

 

Елементи християнства, такі як культи вмираючих і воскресаючих божеств,

культи святих і святих реліквій, уявлення про потойбіччя та друге життя

після смерті, поклоніння мощам та зображенням богів, магічні таїнства і

процесії, незважаючи на багатовікову модифікацію беруть свої витоки від

тих же магічних і анімістичних вірувань та обрядів, що складали основу

слов’янської язичницької релігії. Тому не дивно, що в християнських

культах слов’яни знаходять аналогію своїм колишнім обрядам і поглядам: у

культі чудотворної ікони, мощей, реліквій присутні риси фетишиського

шанування предметів, у культі святих місць – поклоніння загадковим

об’єктам природи, в таємничих церковних обрядах – магічні дії древніх

волхвів, в образах православних святих – старих богів-покровителів і

тому подібне.

 

Через віру, шляхом виконання магічних дій, людина намагалася вплинути на

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] 37 [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ