UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Пережитки язичництва в культурі Київської Русі Х-ХІІІ ст.
Автор
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось28791
Скачало808
Опис
Дану роботу з історії можна скачати безкоштовно
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

iй, це — слов’янський варiант загальнолюдського

язичницького масиву, однак варiант неповторний. Цю неповторнiсть

язичництву давнiх слов’ян додає перетинання в ньому кiлькох вiдносно

самостiйних релiгiйних шарiв, на основi яких воно, власне кажучи, i

сформувалося.

 

Перше релiгiйне нашарування в давньослов’янському язичництвi складають

обряди i вiрування прадавнього населення лiсостепової смуги Украни

(середня течiя Днiпра —Десна), що заселяло цю територiю ше з кам’яного

вiку (з VI тисячорiччя до н.е.). Цей шар вiдповiдав розвинутому анiмiзму

i складався бiльшою частиною з духiв природи , першоосновою їх

виникнення є страх, формується демонологічний світ. Головними його

представниками виступють упирі, вампіри, русалки, домовики, великої

уваги набувабть культи лісів та дерев тощо Мiцно зачепився в народнiй

свiдомостi i функцiонував досить автономно щодо культiв пiзнiших

язичницьких богiв.

 

Другий шар у язичництвi давнiх слов’ян, деякі дослідники, пов’язують iз

впливом трипiльської культури кiнця IV—ІІІ тисячолiть до н.е. у

межирiччi Днiпра — Днiстра, яку вважається однiєю з найбiльш

високорозвинених для свого часу. Цей шар вiдбивав релiгiйнi вiрування i

культи, пов’язанi з раннiм землеробським господарством, з шануванням

божеств родючості та врожаю, що уособлювали собою Всесвіт, а щодо кожної

окремої людини виступали як бог чи богиня долі. Тут мають місце обряди

та ритуали сезонного господарського циклу (свято приходу весни як

початку нового року, свято дозрівання та збору врожаю, і таке інше).

Представниками цього шару є боги Рід (Святовид) з рожаницями, Коляда,

Ярило, Жива і Морена, Купайло.

 

Нарештi, центральним шаром язичництва є коло релiгiйних уявлень i

практик iндоєвропейцiв ІІІ—ІІ тисячолiть до н.е., прабатькiвдиною яких

були пiвденнi степовi регiони Росiї, Молдови, України. В

iндоєвропейських народiв склалися загальнi погляди на свiт, його

трискладову структуру; вiра в богiв — творцiв неба, землi, людей;

практика їхнього вшановування кривавими жертвопринесеннями; надзвичайно

розвинутий культ предкiв i поховальна обрядовiсть [30; с. 4-6].

 

Таким чином, язичництво давнiх слов’ян має витоки з тисячолiтньої

iсторiї, протягом якої воно перебувало в процесi постiйних видозмiн. В

цьому і полягає головна особливiсть еволюцiї слов’янського язичництва —

впродовж усього перiоду iснування якого рiзноякiснi релiгiйнi

нашарування в ньому не асимiлювали, не замiнювали один одного, а

спiвiснували, взаємодоповнюючись, змiшуючись один з одним. От чому в

слов’янському язичництвi напередоднi хрещення Русi в один той самий час

iснував пантеон богiв на рiвнi розвинутого полiїтезму при вiдсутностi

сталого культу вшанування головних божеств i окремого жрецького

прошарку, а поруч з цим пантеоном — не менш популярний i шанований

пантеон нижчих духiв на рiвнi первiсного полiдемонiзму.

 

Бiльш-менш упевнено ми можемо розглядати язичництво тiльки в тому

виглядi, в якому воно iснувало в схiднослов’янських племен другої

половини І тисячолiття н.е. пiд час виникнення в них власної державності

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] 6 [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ